Відрізняти, -няю, -єш, сов. в. відрізни́ти, -ню́, -ни́ш, гл. 1) Отдѣлять, отдѣлить. Вони вже двох синів одрізнили, а два з їми живуть. Відрізняють дитину від матерньої мови. Майстер ще з неї (дитини) городянина зробить.... усіма звичаями од селян одрізнить. 2) Отличать, отличить. Мова.... відрізняє людей від инших звірів.
Ґаґота́ти, -ґочу́, -чеш, гл. = Ґаґати.
Коромолувати, -лую, -єш, гл. Учинять заговоръ. Коромолує з ним на Данила владика.
Обзив, -ву, м. Отзывъ, откликъ, отвѣтъ. Добре я стряснув двері аж тричи й питаю — хто в хаті? Обзиву не було, наче не було нікого в хаті.
Обчепляти, -ля́ю, -єш, гл. Обвѣшать. Обчепляв старця торбами.
Проняньчити, -чу, -чиш, гл. Проняньчить.
Скит, -ту, м. Скитъ.
Тужно нар. Грустно. Як оддам я тебе в службу, головонці тужно. Тужно поглядає.
Чернещина, -ни, ж. Монастырскія помѣстья.
Штопка, -ки, ж. Родъ банки.