Вивірчуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. вивертітися, -чуся, -тишся, гл. 1) Высверливаться, высверлиться. 2) Разматываться, размотаться изъ чего.
Вихорити, -рю, -риш, гл.
1) Вихрить, крутиться вихремъ. Вітер.... рвав сніг з землі, крутив його на всі боки, вихорив. Буря завіяла, метучи цілі гори снігу по землі, вихорючи, немов густу кашу у повітрі.
Ми́сошник, -ка, м. Гончаръ, изготовляющій миски съ глазурью.
Обговорити Cм. обговорювати.
Перекопувати, -пую, -єш, сов. в. переконати, -паю, -єш, гл.
1) Перекапывать, перекопать. Перекопав ровом стежку.
2) Перекапывать, перекопать, вскопать наново.
Покусати, -са́ю, -єш, гл. Покусать. Собаки злі, покусають.
Політуха, -хи, ж. Летающая (эпитетъ мухи). А я муха полетуха.
Приспівнути, -ну́, -не́ш, гл. Пропѣть, припѣть. Да ще притупне ногою і приспівне сі слова, — так її і вразить.
Розгостюватися, -тююся, -єшся, гл. = розгоститися.
Чик I, -ка, м. пт. Lanius, сорокопутъ.
