Загріба́чка, -ки, ж. Кочерга. Ухопила горнець з печі, та й шпурнула в груди. Та бо я ся від череп'я зачяв обтрісати, вна вхопила загрібачку: «Рушай, гицлю, з хати!»
Залю́днення, -ня, с. Заселенность.
Капловухий и каплоухий, -а, -е. 1) Вислоухій. Хоч каплоуха, та до двора сторожка. Обыкновенно употребляется, когда говорятъ о свиньѣ. По толоці капловухі тільки трюх-трюх одна за 'днією. Каплоуху хоч родзинками годуй, а все буде каплоуха. 2) каплоуха шапка = капелюха. Були кожухи, усякі пояси, шапки — і козацькі, і каплоухі.
Маля́рський, -а, -е. 1) Принадлежащій живописцу. 2) Малярный, малярскій.
Невідхідно нар. Неотступно, безотлучно. Тішиться тим, що він усе тут невідхідно.
Солодіти, -ді́ю, -єш, гл. Солодѣть, бродить.
Тілистий, -а, -е. Плотный, полный. Тілиста рука товстопузого Потаповича. Тілистий віл.
Убризкати, -каю, -єш, гл. Обрызгать.
Часувати, -су́ю, -єш, гл. Быть въ агоніи. Уже й свічку засвітили, бо вже почала часувати. Як чоловік часує, очі йому стануть ясні, як зеркало.
Швайкало, -ла, м. Шатунъ, бродяга.
