Воюватися, -воююся, -єшся, гл.
1) Воевать. Турецький цару, виїдь на войну, воюватися, муштруватися.
2) Драться. Приходить до неї та й каже їй: ну що, ходім, бабо, воюваться.
Єдина́к, -ка́, м. 1) Единственный сынъ, то-же, что и одинак, одинець 1. Засмутила мене мати, єдинака-сина. 2) Старый дикій кабанъ, живущій въ одиночествѣ. Cм. одинець 3. Ум. єдиначо́к.
Картівник, -ка́, м. = картник. І п'яниця, і картівник, — козак забіяка. Уподобав картовника і костира п'яного.
Окаянний, -а, -е. Окаянный. Щоб тебе окаянного земля не приняла.
Порток, -тка, м.
1) Скатерть.
2) Кусокъ полотна.
Призапасити, -пашу, -сиш, гл. Запасти. Він собі жінку призапасив тільки про впокійніщі часи.
Скородільник, -ка, м. Бороновальщикъ.
Хвалістрант, -та, м. Хвастунъ. Оце хвалістрант: убрався в батькову свиту та й чваниться.
Ціпкати, -каю, -єш, гл. Пищать (о цыплятахъ, нѣкот. птичкахъ).
Цюк меж., выражающее легкій ударъ топора. Почав рубать: цюк раз, цюк удруге. Заміривсь сокирою та цюк по тому ціпку. а ні цюк. Ни капли; ни крошки, нисколько. Горілки в барилі а ні цюк. Не робить діла а ні цюк.
