Димі́ти, -млю́, -ми́ш, гл. Дымить, испускать дымъ.
Же́брати, -раю, -єш, гл. = жебрувати.
Ляда́щий, -а, -е. = ледащий.
Моли́тяний, -а, -е. = молитвений. Воно у нас молитяне, хрещене.
Накітча́, -ча́ти, с. Обыкн. во мн. ч.: накітча́та. Ягнята вообще, а спеціально — ягнята, родившіеся поздно, послѣ подсчета приплода. Так як найдуться в шматках вівці такі ще, що котяться після щоту їх (їх бува мало), то ягнята ті звуть накітчата або цур-пеки.
Охочий, -а, -е. 1) Добровольный, желающій, охотный. Хоч гарна як, а все охоча іще гарнішою щоб буть. Була тут всяка з них охоча пожар щоб швидче розвести.
2) — до чого. Падкій на что, любитель чего. А ти ж, сусіде, чув од кого, що я охочий до лящів? Кобза не дуже був охочий до розмови.
Погойднути, -дну, -неш, гл. Покачнуть (растеніе или что-либо висящее). Вітер повійне, погойдне те поліно, то воно об дерево й стукає.
Товстопикий, -а, -е. Толсторожій.
Тупцяти, -цяю, -єш, гл.
1) Ходить. Він часто по баб'ячій тупцяв по хаті.
2) — коло кого. Ухаживать, присматривать. Як візьме коло його панькати, тупцяти. Cм. тупцювати.
Уторувати, -рую, -єш, гл. Уѣздить, укатать, прогорить. Вторований шлях.
