Бликнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ бликати = блимнути. Бликнув очима на мене скоса та й пішов. Бликнув на жінку і одвернувся до стіни.
Відсуджувати, -джую, -єш, сов. в. відсудити, -джу, -диш, гл. 1) Присуждать, присудить въ чью пользу. Вам громада відсудила. Одсудили мою землю Бог знає й кому. 2) Отсовѣтовать, совѣтами или наговорами отбивать, отбить, отстранить одного отъ другого. Відсудилисьте мого друга від мене. Нема того, що любила, і немає, і не буде — одмовили вражі люде, одраїли, одсудили, щоб ми в парі не ходили.
Добала́кати, -каю, -єш, гл. Договорить. Чи ти вже своє добалакав?
Зашерха́ти, -ха́ю, -єш, сов. в. заше́рхнути, -хну, -неш, гл. Подергиваться, подернуться, покрыться тонкимъ слоемъ чего-либо, напр. льда. Уже вранці, то й водиця у кориті, де напувають товар, зашерхає. Прийшов Петрусь, і сльози, шо ще не зашерхли, зараз і висохли. Се він говоритъ, аби горло не зашерхало.
Лазіння, -ня, с. Ползаніе.
Майстро́вня, -ні, ж. = майстерня. Пішов я шукати свого сина, як у москалі взяли. Прихожу у Київ. Кажуть, що він у майстровні. Прихожу, — мій майстро майструє воза.
Пов'язь, -зя, м. Связь. Може, думаю собі, знайдеться який пов'язь між двома легендами.
Позаплоджувати, -джую, -єш, гл. Расплодить, развести (во множествѣ).
П'ятнайцятий, -а, -е. . и пр = п'ятнадцятий и пр.
Шпарко нар. Прытко, скоро, быстро. Нуте, хлопці, швидко, шпарко. Вітер шпарко полетів. Безкостий Марко перепливе море шпарко.
