Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хляки

Хляки, -ків, м. мн. 1) Рубцы (часть желудка жвачнаго, гдѣ переваривается пища; желудокъ съ кишками (животнаго). Як будуть мене різать, так ти просися хляки мить. ЗОЮР. II. 24. 2) = міздря. Вас. 153, 157.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 404.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХЛЯКИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХЛЯКИ"
Бійкуватий, -а, -е. Драчливый. Нѣжин. у.
Бобровик, -ка, м. = бобровник.
Гру́н, -на, м. Холмъ, возвышенное мѣсто, горка. Угор. Ум. Груно́к. На грунку стояла. Гол. ІІ. 560.
Загні́тиця, -ці, ж. Болѣзнь ногтя, ногтоѣда.
Неякийсь мѣст. Какой-нибудь. Стала трястись, думала спастись неякимсь порядком. КС. 1882. IV. 170.
Пов'ючити, -чу, -чиш, гл. Навъючить (многихъ) Стоять коні попутані, пов'ючені. Н. п.
Призрітися Cм. призиратися.
Синій, -я, -є. 1) Синій. Синій жупан. Синя квітка. А моя могила край синього моря. Мет. 93. У п'яниці коли не очі сині, то спина в глині. Ном. 2)камінь. Мѣдный купоросъ. Ум. синенькій, синесенький.
Сколінкуватіти, -тію, -єш, гл. = сколіничитися. Вх. Зн. 64.
Туркенин, -на, -не. Принадлежащій турчанкѣ, свойственный ей. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХЛЯКИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.