Бот, -та, м. Сапогъ съ короткимъ голенищемъ. Боти сап'янові несе, на його козацькі ноги надіє. Та на козаку боти, та на козаку нові та німецької роботи. Ум. ботик.
Знетельки нар. = зненацька. Знетельки шурхнула маленька сіренька пташка.
Калюхатий, -а, -е. Выгнутый наружу. На бербениці та барівки треба калюхатих — вигнених доґів, бо ті судини у середині ширші. калюхата пила. Пила, пластинка которой съ того края, гдѣ зубья, дугообразна.
Лома́ка, -ки, ж. 1) Дубина, большая палка, сукъ. Ой у лісі на орісі сухая ломака. Великий як ломака, а дурний як собака. Не києм — ломакою. 2) О человѣкѣ: дубина, большого роста. Ум. ломачка. Ув. ломацюга, ломачище.
Неписаний, -а, -е. 1) Не писанный, не написанный.
2) Устный. Українська пісня і неписана словесність народу українського.
Пастущина, -ни, ж. Плата пастуху.
Позакрадатися, -даємося, -єтеся, гл. Закрасться, прокрасться (о многихъ). Ніхто й не вгледів, як вони позакрадалися в садок.
Полестатися, -таюся, -єшся, гл. Поплестись. Як би потепліло, — полесталась би я по доріжці, а то зіма отся ізнудила та ізсушила мене.
Порохнавий, -а, -е. 1) Истлѣвшій.
2) Превратившійся въ пыль.
3) Сгнившій. Порохнавий зуб.
Розворина, -ни, ж. = розвора.
