Віршувати, -шую, -єш, гл.
1) Сочинять стихи. Нехай собі у куточку і віршує й плаче.
2) Произносить поздравительные стихи, віршу; декламировать.
Дарува́ння, -ня, с. Дареніе.
Зви́дити, -джу, -диш, гл. Простить, извинить. Нехай тобі Бог звидипь і збачить.
Кисло нар. Кисло. Хоч кисло, хоч прісно — усе умісто.
Мориму́ха, -хи, ж. Раст. мухоморъ, Amarita muscarica.
Ночниця, -ці, ж.
1) = нічниця 3. Нате вам ночниці, оддайте нам сонниці.
2) Летучая мышь.
3) Сказочная слѣпая птица, которую водить малая птичка; въ лѣтнюю ночь ночни́ця жалобно кричить.
Порозгорювати, -рюю, -єш, гл. Добыть съ трудомъ, съ горемъ (во множествѣ).
Реготіти, -чу́, -ти́ш, гл.
1) = реготати.
2) О сычѣ: кричать. Пугач реготів.
Розгвинчувати, -чую, -єш, сов. в. розгвинти́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Развинчивать, развинтить.
Сліпма нар. Ослѣпью. Я йому кажу — геть! а він сліпма лізе.
