Гнутися, гнуся, гнешся, гл. 1) Гнуться, сгибаться. Долина глибока, а калина висока, аж додолу віття гнеться. Їсть так, аж ніс гнеться, — съ жадностью ѣстъ. 2) Переносно: покоряться. Ярема гнувся, бо не знав, не знав сіромаха, що виросли крила. 3) Увиливать, не желать сдѣлать. Не гнися, сваточку, не гнися: єсть у тебе на кошарі ягниця, — поведи на торжок та продай а нам горілочки розгадай! Довго мабуть гнувся — не давав?
Зда́лека, зда́леку, нар. Издали, издалека. А то лихо, що боюсь, хоч здалека подивлюсь. Здалеку най ся гріє квасоля, бо пригорить.
Зменшатися, -шаюся, -єшся, гл. = зменшуватися. Моя. прабаба яка, а перед чоловіком зменшалась, корилась йому. Тихо піднявся він (місяць) у гору, зменшаючись і ясніючи.
Набива́ти, -ва́ю, -єш, гл. сов. в. наби́ти, -б'ю́, -б'єш, гл. 1) Набивать, набить, наколачивать, наколотить. Бондарь відра набиває. 2) Набивать, набить, наполнять, наполнить. Як києм набито жидів в хаті. 3) Заряжать, зарядить. Набивати рушницю. 4) — черінь. Дѣлать подъ печи изъ глины или изъ глины со щебнемъ. 5) Только въ сов. в. Побить, поколотить. За наше жито та ще нас і набито.
Наобі́цювати, -цюю, -єш и наобіця́ти, -ця́ю, -єш, гл. Наобѣщать.
Не-до-чмиги, нар. = не-до-шмиги. Усе не-до-чмиги, куди не глянь.
Підгірній, -я, -є. Подгорный, находящійся, живущій у горы. Вийди, вийди, мила, з хати, ти, дівчино підгірняя.
Татарський, -а, -е. 1) Татарскій.
2) татарське зілля. Раст. Acorus calamus.
Убачатися, -ча́юся, -єшся, сов. в. убачитися, -чуся, -чишся, гл.
1) Видѣться, увидѣться. Ми крадькома вбачалися.
2) Мерещиться, примерещиться, казаться, представляться, представиться. Усе йому його батько покійний убачається.
Хроніка, -ки, ж. Лѣтопись. Ум. хро́нічка. Ченці пишуть у своїх хронічках, що ляхи силоміць зробили з руського княжества польське воїводзтво.
