Виправляти, -ля́ю, -єш, сов. в. виправити, -влю, -виш, гл. 1) Выправлять, выправить, исправлять, исправить. Горбатого хиба могила виправить. 2) Оправдывать, оправдать. 3) Отправлять, отправить, отсылать, отослать. Я не даром його з дому виправляю од себе. 4) Требовать обратно, получить по требованію обратно. От півник узяв та й пішов виправлять жорен. 5) — дочку. При выходѣ дочери замужъ надѣлять бѣльемъ, платьемъ, посудой и иной домашней утварью. 6) — шкуру. Выдѣлывать, выдѣлать кожу.
Гречу́х, -ха́, м. Насѣк. Anisoplia fruticola. Cм. Гречкосій 3.
Зненавидіти, -джу, -диш, гл. Возненавидѣть. Мати сина та оженила, молоду невістку та зненавиділа.
Мажа́ра, -ри, ж. Большой возъ.
Охижіти, -жію, -єш, гл. Разъяриться, озлиться. Годинонько ж моя! Як вона охижіла, яке страшне зробимся в неї те личко гоже.
Півріччя, -чя, с. Полугодіе.
Покращати, -щаю, -єш, гл.
1) Похорошѣть, сдѣлаться красивѣе. Той чіпок так пристав до її лиця, що вона вдвоє покращала.
2) Сдѣлаться лучше.
Попідстригатися, -гаємося, -єтеся, гл. Подстричься (о многихъ).
Таріль, -реля, м. Блюдо; тарелка. 251. Таріль точений. Ум. тарілець, тарільчик.
Черепанька, -ки, ж. Ум. отъ черепаня.
