Алти́ця, -ці, ж. Ластовка, вставка подъ мышками гуцульской рубахи.
Биття, -тя, с. Битье; драка. Махання за биття не рахується. Як би знайшовся такий чоловік, щоб не биттям, а поважним словом зробив з неї роботящу людину.
Заду́мувати, -мую, -єш, сов. в. заду́мати, -маю, -єш, гл. Задумывать, задумать. Голова задумала, а ноги несуть. Задумав козак жениться. Задумала мишва вчинить велике діло.
Запасти́ся, -су́ся, -се́шся, гл. Начать пастись. Як розійдеться (отара) так, що одна одній не мішає пастись, то вівці і запасуться на місці.
Зара́ні нар. 1) Рано утромъ. Посію шевлію зарані в неділю. 2) Пораньше. Ну вже ж, мамо, сьогодні зарані упораюся, зарані пообідаємо, та піду хоч раз погуляю. Ум. заране́нька, заране́нько. Я зараненька рушив у поле. Зараненько витопила піч та й пішла в поле.
Коров'ярка, -ки, ж. Хлѣвъ для коровы.
Напекти́, -ся. Cм. напікати, -ся.
Пообмерзати, -заємо, -єте, гл. Обмерзнуть (во множествѣ). Ого, як вуси пообмерзали.
Прясти, -ду́, -деш, гл.
1) Прясть. Довго прясти та ткати, а почне краяти, так і мало чого.
2) — очима. Играть глазами. Очі в неї заискрили, заграли.... Прядучи ними, вона питає в його. Яка ж я? — прядучи веселими очима, допитувалась вона.
Щипало, -ла, с. = клешня (у рака).
