Відставляти, -ля́ю, -єш, сов. в. відставити, -влю, -виш, гл. 1) Отставлять, отставить. Стривай, чавун з окропом трохи відставлю. 2) Оттопыривать, оттопырить. Вовк одставив свій хвіст.
Дуракува́тий, -а, -е. Дураковатый, глуповатый. Один дуракуватий челядник росказував, що як він їздив у Крим по сіль, дак хоча ж і соли наївсь уволю.
Кавалірувати, -ру́ю, -єш, гл. Жить холостякомъ.
Ми́ґа, -ґи, ж. Пантомима. Він йому нічого не казав, а так на миґах, шо вони нічого й не думали, а той все знав.
Обтік, -току, м. Островъ, небольшая часть земли временно окруженная водою.
Пересмикнути, -ну́, -не́ш, гл.
1) одн. в. отъ пересмикати.
2) О зайцѣ: перебѣжать. Заєць пересмикнув на той бік через греблю.
Посиротити, -чу, -тиш, гл. Осиротить. Маленькії дітки та й посиротила.
Уражатися, -жаюся, -єшся, сов. в. уразитися, -жуся, -зишся, гл.
1) О ранѣ, больномъ мѣстѣ: быть затрагиваемымъ, затронутымъ.
2) Обижаться, обидѣться.
3) Поражаться, поразиться.
Центовий, -а, -е. Стоющій центъ.
Чорток, -тка, м. Ум. отъ чорт.
