Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

неминучий

Неминучий, -а, -е. Неминуемый, неизбѣжный. Біду побачив неминучу. Котл. Ен. IV. 12.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 551.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НЕМИНУЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НЕМИНУЧИЙ"
Дорива́тися, -ва́юся, -єшся, сов. в. дорва́тися, -ву́ся, -вешся, гл. Дорываться, дорваться.
Зослати, -шлю́, -шлеш, гл. = зіслати.  
Ковзелиця, -ці, ж. Гололедица. От ковзелиця, — насилу до хлівчика дійшла. Черниг. у.
Лейстрови́к, -ка́, м. Реестровый казакъ. Бенкетує шляхта, іграючи в карти, а козаки-лейстровики додержують варти. К. Досв.
Лісни́чий, -чого, м. Лѣсничій. Бувесь лісничим, а тепер нічим. Чуб. І. 271. Плаче бідне... А москалям байдуже, — минули. Воно й добре, та на лихо лісничі почули. Шевч. 87.
Маце́нький, -а, -е. = мацінький. Маценьке горнятко. Вх. Зн. 35.
Насподі нар. Внизу, подъ низомъ, на днѣ.
Нечуственний, -а, -е. = нечулий. Васильк. у. Робила й не спала, поки аж нечуственний сон обняв її коло колиски. МВ. (О. 1862. III. 62). Упав зразу на землю і став нечуственний, а потім очуняв та й прохворів півтора місяця. Екатер. у.
Ніт нар. = Ні 1. Галиц. Там люде добрі, де мене ніт. Гол. III. 84.
Приснідати, -даю, -єш, гл. Упустить, утратить завтракая, изъ-за завтрака. Да ти, дівко, свою долю у п'ятінку приспівам, в суботоньку приснідала, в неділеньку согрішила, що до церкви не сходила. Чуб. V. 602.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НЕМИНУЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.