Виговорюватися, -рююся, -єшся, сов. в. виговоритися, -рюся, -ришся, гл.
1) Наговариваться, наговориться, все высказать, все сказать. Нехай уже, думаю собі, Горбоносиха трохи виговориться (говірка була несказанно).
2) Отговариваться, отговориться, оправдываться, оправдаться. Не бійсь слави, не бійсь слави, не бійсь поговору, я за славу сама стану, ще й виговорюся.
Господарюва́ння, -ня, с. 1) Хозяйничанье. Господарювання в дому. 2) Господство, властвованіе.
Давні́сінько нар. Очень давно. Та вже вона давнісінько моя.
Згри́зти Cм. згризати.
Ліщи́на, -ни, ж. Орѣшникъ, Coryllus Avellana L. Ой гай, гай, шумить гай, зашуміла ліщина. Кущі зеленої ліщини. Ум. ліщи́нка, ліщинонька, ліщиночка. Ти б пішов ти ліщинки де заробив ґринджоли, огород би обгородили. Зашуміла ліщинонька. Сировая ліщиночко, чом не гориш, тільки куришся?
Ме́шти, мешт, ж. мн. Татарскія туфли, легкіе башмаки.
Піврік, -ро́ку, м. Полугодье. За півроку чинш.
Скрутнути, -ну, -неш, гл. Поворотить, крутнуть. Скрутнула головою і мовчки вийшла з хати. Поклав на одного коня руку, — той тілки головою скрутнув.
Солонина, -ни, ж.
1) Солонина. Не буде з пса солонини.
2) Свиное сало. Намащуся я солониною, скочу до хлопців скалубиною. Ум. солонинка, солони́ночка.
Цюдою нар. = сюдо́ю.
