Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

неминучий

Неминучий, -а, -е. Неминуемый, неизбѣжный. Біду побачив неминучу. Котл. Ен. IV. 12.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 551.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НЕМИНУЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НЕМИНУЧИЙ"
Байоро, -ра, с. = баюра 1. Вх. Лем. 389. Ув. байорисько. Вх. Лем. 389.
Галунчик, -ка, м. Ум. отъ галун.
Діво́ха, -хи, ж. = Дівуля.
Зрадитися, -джуся, -дишся, гл. 1) Посовѣтовавпись, рѣшить. Зрадились, інію піти до попа. О. 1862. VІ. 59. 2) Измѣнить себѣ. Слово встрѣчено только въ «Ужинку» Гатцука (стр. 360. Ном. № 8772): Хоч кохання не зрадиться, та череві (?) завадиться.
Канцур, -ра, м. Отрепье, кусокъ. До канцура. До остатка, дочиста, до конца, совершенно. Витоптала бісова душа увесь овес до канцура. Черном. Онучи чвахтили, хоч викрути, — до канцура помочились. Покрали усе до канцура. Забув усе до канцура. Черк. у. Ум. канцурок. Так той меч на канцурки і розскочивсь. Мнж. 10.
Невпокійно нар. Безпокойно, тревожно. Хоч як було мені невпокійно, хоч як тужило моє серденько, а я всміхнулась. МВ. (О. 1862. III. 72).
Осудок, -дку, м. = осуда. Де вже я тебе без вечері пущу! Щоб собі довічнього осудку досягти. О. 1862. VII. 37, 38. Діти знов напались на батька, щоб ішов до церкви, шоб не робив семг осудку. Грин. II. 153.
Пауз, -за, м. = і. Рубель 1. Вх. Лем. 447.
Урвиголова, -ви, м. Сорвиголова. Трапиться який урвиголова. Св. Л. 128.
Ушиткий, -а, -е. = увесь. Винесла рибку й хліба скибку: на ж тобі, миленький, вечеру вшитку. Гол. І. 339.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НЕМИНУЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.