Бляхувати, -хую, -єш, гл.
1) Покрывать жестью.
2) Украшать металлическими пластинками. Вуздечки були не прості, а циганські, бляховані.
3) У Котляревскаго употреблено въ значеніи: чеканить, выковывать изъ металла. Вокруг же щита на заломах найлуччі лицарські діла були бляховані в персонах.
Брязкати, -каю, -єш, гл. Бряцать, звенѣть, звякать. Кайдани брязкають. А Ігнашко до дівчини підківками брязка.
Зріст, зро́сту, м. 1) Ростъ. Сама красна, чепурная, хорошого зросту. на зріст. Ростомъ. шити на зріст. Шить такъ, чтобы пошитое годилось и тогда, когда выростетъ тотъ, для кого шито. 2) Возрастъ. З малих літ до великого зросту кохала, годувала. 3) Проросшее зерно, снопы.
Каблуч, -ча, м. Обручъ изъ нѣсколькихъ сплетенныхъ прутьевъ.
Наду́дкуватий, -а, -е. Съ полнымъ стеблемъ. Очерет густий та й надудкуватий.
На́падь, -ді, ж. = нападок.
Обдзьобувати, -бую, -єш, сов. в. обдзьоба́ти и обдзюба́ти, -ба́ю, -єш, гл. Обклевывать, обклевать. Ой надлетіли райські пташеньки, та обдзюбали винограденько. Всі ягоди на вишні обдзюбали.
Переводка, -ки, ж. = переводня. Ця пшениця переводка.
Пожадатися, -ється, гл. безл. Пожелаться. Ходив (чумакувати), коли йому пожадається, не потішаючись.
Тобівка, -ки, ж.
1) = табівка.
2) Ранець. Хоть ся женит, хоть не женит, не поможе жінка, однако мет вибивати теляча тобівка.
