Волочільник, -ка, м.
1) Работникъ, боронующій послѣ посѣва.
2) = волочінник.
Звеселя́тися, -ля́юся, -єшся, сов. в. звесели́тися, -лю́ся, -ли́шся, гл. Радоваться, обрадоваться, возликовать. Як зрадувалась та звеселилась Петрикова мати: як діждемо літа та вродить жито, — буде з ким жито жати. Нехай предки звеселяться у забутих трунах.
Коровайниця, -ці, ж. Женщина, приготовляющая коровай. Хороші коровайниці хороший коровай бгають. Ум. коровайничка. Чи тут тії коровайнички, що шитії та рукавочки?
Небіжка, -ки, ж. 1) Бѣдняжка. 2) Покойница. Ум. небіжечна, небіжченька. Говорила небіжечка до самої смерти. Десь наша сестра, що з нами жила, либонь вона, небожечка, давно померла.
Непокірливо нар. Непокорно.
Никони, -нів, м. мн.
1) Третій день послѣ праздниковъ.
2) никони ловити = никати. Що його робить? — Никони ловить.
Повитрушувати, -шую, -єш, гл. Вытрясти (во множествѣ).
Поприлагоджувати, -джую, -єш, гл. Приладить (во множествѣ).
Примандрувати, -ру́ю, -єш, гл. Придти издалека. Примандруєш, молода дівчино, під лісочок. Примандрує мій миленький з лубенського полку.
Сівок, -вка, м. Количество взятаго для посѣва въ руку зерна.
