Глажанка, -ки, ж. Просо въ толчеѣ почти истолченное для пшена.
Заму́чити, -чу, -чиш, гл. Замучить. Ви, жидове, Христа замучили.
Латун, -на, м. Свита съ заплатами.
Одно Cм. один.
Порозгортати, -та́ю, -єш, гл. То-же, что и розгорнути, но во множествѣ.
Ремінчик, -ка, м. Ум. отъ ремінь.
Розв'язувати, -зую, -єш, сов. в. розв'язати, -жу, -жеш, гл. 1) Развязывать, развязать. Який бог зв'язав той нехай і розв'яже. — руки. Развести съ мужемь. Ой піду я до попа, поговору стиха: розв'яжи мі, попе, руки без біди, без лиха. — світ. Освободить, дать волю. Зав'язала світ головонці, не розв'яжу й до віку. 2) Разрѣшать, разрѣшить, истолковать. Снився мені сон дивненький.... Розв'яж мені, що то за сон, най я довше не думаю.
Розсудець, -дця, м. Разлучающій, ссорящій сплетнями? Cм. розсудити 3. Бог дасть судця, а чорт розсудця.
Татуньо, -ня, м. ласк. отъ тато. Просили татуньо й мамуня і я вашеці прошу. Такъ называютъ на Волыни также и священника: Що ж, татуню, чи підете ховати, чи ні? Ум. татуненько, татунейко, татунечко.
Трудний, -а, -е. 1) Трудный, нелегкій, тяжелый, стоющій много труда, горя. Пані, серце, се мої трудні гроші.... я позбувся жінки своєї.
2) Удрученный. Серце моє трудне! Чого ти бажаєш, що в тебе болить? Трудний сяду і заплачу, що Ярини я не бачу.
3) Усталый. Ой коню мій, коню, що ти такий смутний? Що ти із дороги прийшов такий трудний. Мати з великої оруди та й гей трудні були.
4) Тяжело больной. Там такий трудний чоловік, що навряд чи видужає.