Боголюбець, -бця, м. Боголюбецъ.
За́кім нар. = заким. Закім багатий стухне, то убогий опухне.
Знехотя, зне́хочу, нар. Нехотя, противъ воли, неохотно. Давно! — знехотя промовив Сухобрус і замовк. Знехочу баба порося ззіла.
Кодій, -дія, м. Названіе вола съ толстыми ногами.
Одубіти, -бію, -єш и оду́бти, -бну, -неш, гл. 1) Окоченѣть, замерзнуть. Під таку хвижу не одно одубіє не тілько п'яне, а й тверезе. 2) Умереть, околѣть. Був батько, та одубів. Опівночі нагайка шуміла, а к світові мила одубіла.
Полихословити, -влю, -виш, гл. Поругать, поругаться.
Розчахнути, -ну́, -не́ш, гл.
1) Расколоть вдоль съ мѣста развѣтвленія дерева.
2) Разорвать въ паху отъ расхожденія ногъ (на льду напр.). Колоть же така — ні з двору. Дехто з гарячих поїхав та й закаявся: той вола розчахнув, а той разом пару.
3) Распахнуть, растворить. Настя розчахнула двері з гуком, стала на порозі і сміється.
Тека, -ки, ж. Портфель. Ум. течка.
Швея, швеї, ж. = швайка 6.
Шріт I, шроту, м. Дробь (для стрѣльбы).
