Виважувати, -жую, -єш, сов. в. виважити, -жу, -жиш, гл.
1) Взвѣшивать, взвѣсить, вывешивать, вывѣсить; разсчитывать, разсчитать. Виважують, щоб і Біг ласкав, і батіг ляскав. Твори ж мою вже виважену волю.
2) Вывѣрять, вывѣрить(вѣсы).
3) Поднимать поднять при помощи подложеннаго подъ тяжесть рычага. Виважив пенька. — двері. Выставлять, выставить дверь, поднявъ ее съ петель рычагомъ. А як наважу, двері виважу. — якір. Поднимать, поднять якорь.
4) Размахиваться, размахнуться. Як виважить руку, як ударе його з усього маху по пиці.
5) Раздумывать такъ и этакъ, взвѣшивать, взвѣсить въ мысляхъ.
Дря́пець, -нця, м. Хорошо, легко вскарабкивающійся на высоту. Нехай він лізе на вишню — він дряпець.
Лепету́ха, -хи, ж. 1) Болтунья; ворчливая женщина. Бо свекруха, лепетуха сварливая голова, вона ж мене заклопоче — я дівчина молода. Cм. лепети́ця. 2) Водка. Як нап'ється лепетухи, стане не тверезий. 3) дати лепетухи. Убѣжать, удрать. Баба дождала ночі і дала лепетухи до пана. Ум. лепету шка. Захтілося лепетушки, пропила моток і витушки.
Ма́ґель и маґіль, -ґлю, м. 1) Катокъ (для бѣлья). На шнурах вішана, на маґлі тачана. 2) Часть ткацкаго станка. Cм. верстат.
Налю́шник, -ка, м., налю́шня, -ні, ж. Веревочное, кожаное или скрученное изъ дерева кольцо, которымъ привязывается люшня́ къ полудрабку.
Очепіритися, -рюся, -ришся, гл. Схватиться, уцѣпиться. Так він, як поплив бичок, очепірився йому за хвіст і поплив з їм. Нахилив вишню, очепірився та їсть.
Печарка, -ки, ж. = печериця.
Пробивач, -ча, м. Инструментъ для пробиванья дыръ въ желѣзѣ.
Схильчивий, -а, -е. Покладливий, сговорчивый. Пилипиха була мати своїй дочці не податлива, не схильчива.
Тройноголов'як, -ка, м. Раст. Dipsacus strigosus Willd.
