Біб'яшок, -шка, м. 1) = бібка 1. 2) Древесная почка.
Гомоні́ти, -ню́, -ни́ш, гл. 1) Говорить. Зібралася уся громада, посіли, гомонять. Дай тобі, Боже, щоб ти тихенько гомонів, а громада тебе слухала. Руками гомоніти. Шутливо: писать. 2) Шумѣть, кричать; производить глухой шумъ. Кажи, та не гомони дуже. Сині хвилі гомоніли. Гомоніла Україна. Широкий Дніпр не гомонить. Байрак гомонить. 3) Поговаривать. От і тепер гомонять, що Трубихівна ходить до своїх сиріт дітей.
Кметливий, -а, -е. Понятливый.
Лапоць, -пця, м. Лапоть. Бѣлоруссизмъ, употребленный въ слѣдующей пословицѣ: Потапці-потапці, вліз чорт у лапці.
Нажи́во нар. На жизнь. Пив горілку не наживо, а на смерть.
Обпинати, -на́ю, -єш, сов. в. обіп'ясти, -пну, -неш, гл. Опяливать, опялить, обтягивать, обтянуть, покрывать, покрыть. — хвартух, попередник. Надѣвать, надѣть передникъ. Ой фартушок обіп'яла, чоботоньки вбула.
Околотиця, -ці, ж. = околиця 1. Вона.... на всій околотиці перва була ткаля.
Почукати, -каю, -єш, гл. Позабавить дитя, подбрасывая его на рукѣ.
Смиренниця, -ці, ж. Скромница.
Старшинник, -ка, м. Начальникъ, начальствующее лицо.