Доде́ржувати, -жую, -єш, сов. в. доде́ржати, -жу, -жиш, гл. 1) Додерживать, додержать, придерживать, придержать. Ой десь же ти, дівчинонько, з китаєчки звита, що ти мене додержала з вечора до світа. 2) Соблюдать, соблюсти. Фарісеї і всі жиди, поки по локіть не помиють рук, не їдять, додержуючи переказу старших. 3) Придерживаться, придержаться. Додержуй корчми! (Иронія). 4) Доде́ржати сло́ва. Сдержать слово. Додержав таки Кирило Тур свого слова, що все хваливсь тою чорною горою. Постіль буде шовкова, додержить ляшок слова. 5) Доде́ржувати ві́рности. Оставаться вѣрнымъ. Додержав їй вірности 24 роки. 6) Доде́ржувати ва́рти. Сторожить, быть на часахъ, держать сторожу. Бенькетує шляхта, краючи в карти, а козаки лейстровики додержують варти.
Застря́ти Cм. застрявати.
Нагорюва́тися, -рю́юся, -єшся, гл. Нагореваться. Я ж уже нагорювалась і наскиталась із тобою.
Окономша, -ші, ж. Жена эконома.
Оплітатися, -та́юся, -єшся, сов. в. оплестися, оплетуся, -те́шся, гл. = обплітатися, обплестися.
Повно нар. Полно, до верху. Добре господині, коли повно в судині. Вже несила: випив повно. Ум. повненько, повнесенько.
Розсупонити, -ню, -ниш, гл. Развязать супоню.
Спильна нар. Пристально. Спильна на синєє море собі поглядає. Ум. спильненька.
Сторожувати, -жую, -єш, гл. Дѣлать сторожі. Cм. сторож 3.
Уподоба, -би, ж. Вкусъ, удовольствіе, все, что нравится. Я собі шапку таки по своїй уподобі вибрав. уподо́ба, не вподо́ба съ глаголомъ въ неопред. накл.: пріятно, непріятно, нравится, не нравится. Не вподоба, мати, з конем розмовляти, — ой час і година дівчини шукати. до вподоби бути, припадати. Нравиться, быть по вкусу. Ох, дитино моя! чи то ж до пари? кажу. — До пари, до любої вподоби! Робота не важка, саме припала йому до вподоби. Нащо й худоба, коли жить не вподоба. в уподо́бі бути. Нравиться. Багато мене сватало, та ніхто мені не був у такій уподобі, як один парубок. з уподобою. Съ удовольствіемъ. Куди ні заносилась наша весела або смутна пісня.... всюди.... слухано її з уподобою. Ум. уподо́бонька. На її красу не надивитись.... уподобонькою звали: он іде наша вподобонька.
