Бухнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ бухати. 1) Ударить. 2) Упасть, свалиться. Він бухнув додолу. 3) Выстрѣлить. Бухнула рушниця. 4) Вспыхнуть. То бухне, то згасне.
Виява, -ви, ж. 1) = вияв. 2) Открытіе, обнаруженіе.
Луза́ння, -ня, с. Лущеніе, шелушеніе.
Налуча́тися, -ча́юся, -єшся, сов. в. налу́читися, -чуся, -чишся, гл. Прицѣливаться, прицѣлиться. Ото він прикравсь та рушницею налучається на качки.
Напосу́дитися, -джуся, -дишся, гл. Собраться, наладиться, наготовиться. Дочка оце вмерла, та й син щось напосудився, — лагодиться емірати.
Паратарь, -ря, м. Родъ продолговатаго ковра вѣшаемаго на стѣнѣ.
Поміркуватися, -куюся, -єшся, гл. 1) Подумать, поразмыслить. Вернися, дочко, вернись, поміркуймося. Оттак сердега наш Рябко поміркувавсь, та й спать на цілий день і цілу ніч попхавсь. Пішов до голови по розум, поміркувавсь. 2) Одуматься. Будеш бити, сли-м провинила, а може ся поміркуєш та мені подаруєш.
Семиразка, -ки, ж. Сѣть, въ 1/4 кв. арш. которой во всѣ стороны помѣщается семь ячей.
Скошлатіти, -тію, -єш, гл. Стать всклокоченнымъ.
Ухилити ся.. Cм. ухиляти, -ся.
