Дотепе́р нар. До настоящаго времени, до сей поры. Бідив я, та й дотепер бідую. Як тримав я поїдинка (11 десятин) тоді, та й дотепер тримаю.
Закацю́бти, -бну, -неш, гл. Окоченѣть отъ холода, затвердѣть отъ мороза. Мороз добрий, бачу: оце допіру повісила на плоті сорочки, а вже й закацюбли.
Засві́дчувати, -чую, -єш, сов. в. засві́дчити, -чу, -чиш, гл. Свидѣтельствовать, засвидѣтельствовать.
Зраджати, -джаю, -єш и зраджувати, -джую, -єш, сов. в. зра́дити, -джу, -диш, гл. Красні лиця часто зраджають. Часто ходив, вірно любив, з нею женихався, вона ж мене ізрадила, — я й не сподівався. Ой Палію, Палію Семене, пи не зрадиш ти мене?
Коп'як, -ка, м. Большая копна, стогъ (сѣна) Коп'як чортів тобі! Ум. коп'ячо́к. Нема сіна, хиба десь-не-десь коп'ячок побачиш.
Меч и міч, меча, м. 1) Мечъ. Яким мечем махає, такою путтю й погибає. і наш ясен міч твоєї головоньки не йме. Голий як міч, гострий як бритва. А позад війська мечем махає. під меч положити. Изрубить. Скочу-поскочу за тими турки, гой як здогоню — під меч положу. 2) Сабля, украшенная цвѣтами, шумихой, пучкомъ калины, съ горящей свѣчей, обвязанная платкомъ, — употребляется въ свадебномъ обрядѣ и находится въ рукахъ світилки. Иногда сама сабля отсутствуетъ. Світилочці зробили меч, як таки водиться на весіллі: нав'язали ласкавців, васильків і позолоченої шумихою калини і свічечку ярого воску засвітили і меч обв'язали, і світилочку перев'язали рушниками. Ум. мечик.
Наблажити, -жу, -жиш, гл. Принести добро, благо. Дєкувати Тобі, Господи, за дар Божий, с'єтій землі, мамі нашій, за твою росицу, за твій дар, за твою благодать, що єс нам наблажила.
Скельний, -а, -е. Скалѣ принадлежащій, къ скалѣ относящійся, скальный. Так орел, осягши скельної вершини, дивиться зневажно на малі тварини.
Скрипула, -ли, ж. Старая дѣва. Ти, скрипуло стара.
Танцівник, -ка, м. Танцоръ. Употребляется у гуцуловъ, но въ формѣ: данцівни́к.
