Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

немівний

Немівний, -а, -е. Неразговорчивый, молчаливый. Кіт нелівний, хлоп немівний — обоє ледащо. Ном. № 1257.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 551.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НЕМІВНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НЕМІВНИЙ"
Балухатий, -а, -е. = Банькатий.
Вудод, -да, м. = вудвуд.
Же́нничка, -ки, ж. Жатвенная машина. Борз. у. Нѣжин. у.
Конечно нар. = конечне.
Купочки гл., дѣтс. = купі.
Лепету́н, -на́, м. Болтунъ. Желех.
Ми́лька, -ки, ж. Ум. отъ ми́ля.
Порушатися, -шаюся, -єшся, сов. в. порушитися, -шуся, -шишся, гл. 1) Двигаться, двинуться. 2) Подрываться, подорваться. Черниг. у.  
Тіпанина, -ни, ж. Трепаніе конопли или льна. Ум. тіпани́нка.
Чапавка, -ки, ж. Родъ рыболовнаго снаряда: небольшая сѣть, концы которой прикрѣплены къ двумъ обручамъ, связаннымъ вверху, гдѣ рыболовъ держитъ ихъ въ рукѣ, черпая сѣтью въ водѣ. Вх. Пч. II. 23.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НЕМІВНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.