Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

неминуще

Неминуще нар. = неминуче. Вже ж його неминуще оддавати. ХС. VII. 421.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 551.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НЕМИНУЩЕ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НЕМИНУЩЕ"
Білоріпа, -пи, ж. Раст. Brassica rapa L. Вх. Зн. 59.
Вимовка, -ки, ж. Ум. отъ вимова.
Відділятися, -ляюся, -єшся, сов. в. відділитися, -люся, -лишся, гл. Отдѣляться, отдѣлиться.
Закраси́ти, -ся. Cм. закрашати, -ся.
Здоро́вити, -влю, -виш, гл. Поздравлять. Желех.
Клінно нар. Кланяясь; покорно. Просили дєді і нені і я вашеці прошу, бисьте були ласкаві на коровай, корне покорно, клінно поклінно. Kolb. І. 226.
Надса́да, -ди, ж. Болѣзнь, поврежденіе отъ тяжелой работы; надорванность. 3 великою худобою животу надсада, з хорошою дружиною серденьку відрада. Чуб. V. 5
Позубцювати, -цюю, -єш, гл. = позубити 2. Оце вже тобі сорочку попрутикувала і позубцювала в поділках. Кіевск. у.
Попідписуватися, -суємося, -єтеся, гл. Подписаться (о многихъ).
Стокрот нар. Стократъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НЕМИНУЩЕ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.