Бекати, -каю, -єш, гл.
1) Кричать по овечьи, по козьи, блеять. Ціла отара овець та кіз, ягнят, козенят мекала та бекала.
2) О дѣтяхъ: ревѣть.
Берца, -ци, ж.
1) = бер = кладка. На тій пропасті був перехід через малу берцу.
2) берци. Часть плуга (какая?)
Голінний, -а, -е. 1) Удалой, бравый, рѣзвый. Голінний, завзятий чоловік. От дівка голінна, так так! 2) Способный къ чему. Він голінний до всього. 3) — до чого, на що. Охочій до чего, любящій что. Маруся голінна до тарані. Я дуже на сон голінна, — як засну, то вже й до світу не кинуся. голінний до скляного бога. Любитъ выпить. 4) Бритвенный, отточенный для бритья, годный для бритья. Голінний ніж. Оця коса голінна год п'ять живе в мене: вона саме до гоління.
Догуля́ти, -ся. Cм. Догулювати, -ся.
Дякі́вна, -ни, ж. Дочь дьячка.
Лапсердак, лапсердик, -ка, м. Родъ длинной верхней еврейской одежды.
Обмінюватися, -ню́юся, -єшся, сов. в. обмінятися, -ня́юся, -єшся, гл. Обмѣниваться, обмѣняться. Самими писанками було обмінююсь, як христосуюсь із подругами.
Поголоска, -ки, ж. Слухъ, молва. Скрізь пішла поголоска, що Кармалюк ходить. Десь дзвін лили і пустили таку поголоску. Хиба не чув ти поголоски про чорну раду?
Супротивниця, -ці, ж. Противница, женщина-врагъ.
Читач, -ча, м. Читатель.
