Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

місце

Мі́сце, -ця, с. Мѣсто. По тричі в однім місці бідного невольники затинали. Макс. Як намальовані встають передо мною всі місця. Левиц. І. Місцем, місцями. а) Мѣстами, въ нѣкоторыхъ мѣстахъ. Місцем такі були здоровенні та глибокі байраки, що Боже-світе! Грин. II. 169. Місцями й гарна трава — низом, а по су гробках погана. Зміев. у. б) Иногда, по временамъ. Місцями й я їм рибу. Зміев. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 433.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МІСЦЕ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МІСЦЕ"
Блошанка, -ки, ж. Ночная рубашка.
Го́ня, -ні, ж. Тоже, что и го́ни (Cм.) и употребляется преимущественно именно въ указанной формѣ мн. ч. За гоню блоху б'є, а під носом ведмідь реве. Ном. № 6615.
Жа́бка, -ки, ж. 1) Ум. отъ жа́ба. А це скаче жаба та й каже: Хто, хто у цій рукавиці? — Я мишка шкряботушка, а ти хто? — А я жабка скрекотушка. Рудч. Ск. II. 2) Регуляторъ въ плугѣ, служащій для подниманія и опусканія леміша. Вас. 199. «Съ передней стороны между граділем и чепігами подкладываютъ дощечку — жабку; это дѣлается для того, чтобы граділь не опускался внизъ». Чуб. VII. 398. — Часть рала. «Чтобы кописть по подвигалась по стовбѣ къ жерткѣ, между ними оставляется изъ крѣпкаго дерева распорка, которая называется жабка». Чуб. VII. 400. 3) Въ блокѣ: двѣ щеки, между которыми обращается каточекъ, колодка съ вырѣзомъ для каточка. Полт. г. Шух. I. 256, 162. Подобный же снарядъ въ гончарномъ кругѣ: между щеками помѣщается веретено круга. Шух. I. 260—262. 4) Палочка, употребляемая въ дѣтской игрѣ того же имени. Ив. 35. 5) Названіе одного изъ играющихъ въ кре́ймашки. Ив. 39. 6) Ракета. К. ЦН. 175.
Жребува́ти, -бу́ю, -єш, гл. Метать жребій. Поділили моє плаття, про одежу жребували. К. Псал. 52.
Куделя, -лі, ж. 1) Шерсть, а также плохой ленъ или пенька, приготовленные для пряжи и привязанные на прясницю. Куделя вовни. Левиц. Пов. 339. 2) Насмѣшливо: шиньонъ. Якіїсь мучились там птахи (= жінки) з куделями на головах. Котл. Ен. III. 49. Ум. куде́лечка, куде́лька. Вас. 152. Ви, молодички, не їли, не спали, ночі не спали, — куделечки пряла. Щог. В. 33.
Навви́пинки нар. На вытяжку. Іван стоїть наввипинки перед командиром. Стор. II. 83.
Огурний, -а, -е. 1) Строптивый, упорный, упрямый. Огурна дитина. Брацл. у. 2) Непривѣтливый, несообщительный. Ну, та й огурний народ тут: і слова не доб'єшся. Брацл. у. Ум. огурне́нький.
Осміхатися, -хаюся, -єшся, гл. = усміхатися.
Поріднити, -ню́, -ни́ш, гл. Породнить, сдѣлать роднымъ. Поріднила нас недоля.
Порізно нар. Отдѣльно, врозь. Н. Вол. у. Планети не гуртом бігають, а вростич, жадна собі порізно. Ком. І. 25.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МІСЦЕ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.