Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

містище

Мі́стище, -ща, с. Дѣтскій послѣдъ, младенческое мѣсто, placenta. Вх. Зн. 36.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 433.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МІСТИЩЕ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МІСТИЩЕ"
Бекання, -ня, с. Блеяніе.
Братічок, -чка, м. Ум. отъ брат.
Неповоротний, -а́, -е́ Неповоротливый. Н. Вол. у. Левиц. Пов. 10.
Обсмолити, -ся. Cм. обсмолювати, -ся.
Однодумний, -а, -е. Единомышленный.
Подовшити, -шу́, -ши́ш, гл. = подовжити. Покоротити можна, а подовшити вже ні. Нѣжин. у.
Посидковий, -а, -е. ва хата. Обычная хата гуцула, въ которой онъ живетъ съ семьей, — называется такъ въ противоположность зимней хатѣ на отдаленныхъ сѣнокосныхъ угодьяхъ, которая называется зимарка. Шух. I. 111.
Тяжина 2, -ни, ж. Тяжесть, бремя. Шейк.
Улити, -ся. Cм. уливати, -ся.
Чітуватися, -ту́юся, -єшся, гл. Играть въ четъ или нечетъ. Орішками чітуватися. Н. п.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МІСТИЩЕ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.