Відзволятися, -ляюся, -єшся, сов. в. відзволитися, -люся, -лишся, гл. Освобождаться, освободиться. Одзволилась єси від недуги твоєї.
Жилля́рити, -рю, -риш, гл. Жить въ чужомъ домѣ.
Зано́гтиця, -ці, ж. Заусеница.
Затуга́віти, -вію, -єш, затугну́ти, -гну, -неш, гл. Загустѣть, затвердѣть; уплотниться. Болото затугавіло, що й ноги не витягнеш. Трохи хай глина затугне, тоді можна ще замазать. Cм. затужавіти.
Заціди́ти, -джу́, -диш, гл. Сильно ударить, хватить. Турн перший зацідив Енея, що з плеч упала і керея. По потилиці й заціде.
Зго́ди́ти, -джу, -диш, гл. 1) — кого́. Условиться съ кѣмъ, пригласить или нанять кого. «Затѣется въ селѣ свадьба; прежде всего заботятся о томъ, чтобы згодити попа». Згодили якогось москаля з міста за куховара. 2) Погодить, обождать. Ой, синочку, згоди годиночку, та таки я зберу свою родиночку. Згодивши днів зо три, прийдемо на роботу.
Поштарський, -а, -е. Принадлежащій поштарю.
Приснідати, -даю, -єш, гл. Упустить, утратить завтракая, изъ-за завтрака. Да ти, дівко, свою долю у п'ятінку приспівам, в суботоньку приснідала, в неділеньку согрішила, що до церкви не сходила.
Угниличити Cм. угниличувати.
Умінний, -а, -е. = умілий.
