Пашіти, -шу, -шиш, гл.
1) Издавать сильный запахъ. Погана смердюча горілка — аж із рота пашить.
2) Пышать, бить (о пламени). А полум'я з рота так і паше, так і паше.
Перегінний, -а, -е. Перегонный. До чорта всякого добра: перегінних горілок, смачних наливок.
Пліства, -ви, ж. = плиска а, б, в.
Повикуповувати, -вую, -єш, гл. = повикупляти.
Пристосовуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. пристосуватися, -суюся, -єшся, гл. Примѣняться, примѣниться. Треба вміти пристосуватись до дітей, щоб вони зрозуміли тебе.
Притоптувати, -тую, -єш, сов. в. притоптати, -пчу, -чеш, гл. 1) Притаптывать, притоптать. Барвінок хрещатий притоптаний коло тину засихає-в'яне. Поховала, загребала, ще й ногою притоптала. 2) Придавливать, придавить, нажимать, надавливать, надавить. Чоловікам на лопату Бог сили наклав та ще й притоптав, а жінкам на вила та й то струсив. Притоптувать тим ножем огник і примовлять тричі.
Смальцювати, -цюю, -єш, гл. Насаливать, намазывать саломъ, жиромъ.
Терник, -ка, м. Собраніе терновыхъ кустовъ. Терник був густий. Ум. терничо́к.
Чорт, -та, м. 1) Чортъ. Бога хвали, чорта не гніви. чорт-ма, чорт-мало, чорт-матиме. Нѣтъ, не было, не будетъ. Їв би паляниці, та зубів чорт ма. Ой тим же я не прийшов, що чорт-мало підошов. Коли без перестанку гулятиме, то й сорочки чорт-матиме. чорт зна хто, що, де, куди, як.... Чортъ знаетъ кто, неизвѣстно кто, что, гдѣ, куда, какъ. чорт зна що, хто — также: дрянь, гадость, плохой человѣкъ, предметъ. чорт зна як — также: плохо, скверно. Чорт зна що в лаптях, та й то москаль. Чорт зна що, не Брути! Чорт зна що плутає. Як чор-зна що, — не чепать, щоб і посудини не запаскудить. Робиш ти, працюєш, та на чорт зна кого. Жили, жили, та чор-зна де й ділися. Заїць тоді ж забіг чор-зна куди. Чорт його зна, як і вчитись. Чорт батька знає, як співають! Въ томъ же значеніи: чорт-віть що! до чо́рта. Много, масса. Чимало таки козаків і панів до чорта. 2) Родъ игры. Ум. чортик, чорто́к. Ув. чортисько, чортище. Чортяка.
Штельмашня, -ні, ж. = стельмашня.
