Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

міцька

Мі́цька, міцьковий и пр = мицька, мицьковий и пр.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 434.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МІЦЬКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МІЦЬКА"
Безсиліти, -лію, -єш, гл. Слабѣть, терять силу.
Вершити, -шу, -шиш, гл. Завершать, заканчивать. Вершіть у стозі, бо нема на возі. Ном. 2) Насыпать чего либо въ сосудъ выше краевъ.
Витирач, -ча, м. Въ верхнемъ мельничномъ жерновѣ: находящаяся въ отверстіи палочка, счищающая приставшую къ стѣнкамъ отверстія муку. Мнк. 481.
Ґірґи мн. Плечи. Вх. Лем. 407.
Кривесенький, -а, -е., Ум. отъ кривий.
Мо́щі, -ще́й, ж. мн. Мощи, останки. Ой я ж кажу — в саду лежу, аж я в нехворощі, ізсушилась, ізв'ялилась, тілько мої мощі. Н. п.
Ня, ня-ня!, меж. Зовъ собаки. КС. 1882. VIII. 386.
Придихатися, -хаюся, -єшся, гл. Получать непріятный запахъ. Вода придихається.
Просерен, -ну и просерень, -ня, м. Раст. а) Подснѣжникъ, Calanthus nivalis L. Анн. 150. б) Crocus riticulatus. L. ЗЮЗО. І. 120.
Стариця, -ці, ж. 1) Старуха. От не було на молодиці, та сталось на стариці. Ном. № 10060. 2) Нищая. Шух. І. 33. 3) а) Шерсть отъ старыхъ овецъ. Зміев. у. б) Также овчина съ такихъ овецъ. Вас. 154.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МІЦЬКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.