Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

міцька

Мі́цька, міцьковий и пр = мицька, мицьковий и пр.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 434.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МІЦЬКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МІЦЬКА"
Бобрик, -ка, м. 1) Ум. отъ бобер. 2) Родъ мѣдной пуговицы; такія пуговицы гуцулы наготовляютъ сами, употребляя ихъ для украшенія кожаныхъ поясовъ, кож. сумокъ и пр. Шух. І. 126, 127, 278.
Брилик, -ка, бриличок, -чка, м. Ум. отъ бриль.
Велелюдний, -а, -е. Многолюдный. Да вознесуть його в громаді велелюдній. К. Псал. 251.
Колос, -су, м. 1) Колось. Колос повний гнеться до землі, а пустий догори стирчить. Ном. № 2472. Шумить золотим колосом пшениця. Левиц. І. 77. 2) Часть косы (орудія), находящаяся передъ ея концомъ, носкомъ. Шух. І. 169. Ум. колосо́к.
Непідлеглість, -лости, ж. Независимость.
Плотиця, -ці, ж. = плітка. Вх. Пч. II. 19. Нехай щуки їдять руки, а плотиці білі лиці. Н. п. Ум. плоти́чка. Вх. Пч. II. 19.
Плямчук, -ка, м. Затворка на крышкѣ у трубки, чтобы она не открывалась. Лебед. у.
Прицабанити, -ню, -ниш, гл. = прицупити. Вх. Лем. 457.  
Телиця, -ці, ж. Телка. Що там чувати коло вашої хати? Бик чи привик, телиця чи веселиться? Ном. № 11843. Ум. теличка, теличенька, теличечка.  
Хвощатися, -щаюся, -єшся, гл. Шляться. Де ти хвощався? Зміев. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МІЦЬКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.