Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

місток

Місто́к, містка́, м. 1) Ум. отъ міст. Мостикъ. 2) Средняя часть днѣпровской лодки (дуба). Мнж. 179.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 433.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МІСТОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МІСТОК"
Ґо́вда, -ди, ж. Башка. Подольск. г.
За́значка, -ки, ж. Знакъ, помѣтка.
Ли́тра, -ри, ж. Фунтъ. Марія ж, узявши литру мира нардового, правдивого, предорогого, намастила ноги Ісусу. Єв. І. XII. 3.
Немило нар. Непріятно.
Олживий, -а, -е. Лживый. К. Бай. 150.
Повиволікати, -каю, -єш, гл. Выволочь, вытаскать (многихъ). Вони як поснуть, то хоч за ноги їх повиволікай. Харьк. у.
Понадпилювати, -люю, -єш, гл. Надпилить (во множествѣ). Дошки які довші — понадпилюй, щоб усі однакові були. Богодух. у.
Промацати, -цаю, -єш, гл. Прощупать.
Стриєчний, -а, -е. Двоюродный. Прийшов к нему.... Іван стриєчний. Гол. І. 6.
Шпет, -ту, м. = шпета. до шпе́ту. Какъ слѣдуетъ, красиво. Чоботи щоб були до шпету. Конот. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МІСТОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.