Брязкун, -на, м. = брязкало 2. К дияволу кармазинів! — загукала громада... — Вони тільки вміють бряжчати шаблями, а тоді де були ці брязкуни, як безбожний Радивил загуркотав із гармат?
Гвардійонець, -нця, м. Гвардеецъ. Мене, дядьку, вибрали у гвардійонці.
Гомоні́ти, -ню́, -ни́ш, гл. 1) Говорить. Зібралася уся громада, посіли, гомонять. Дай тобі, Боже, щоб ти тихенько гомонів, а громада тебе слухала. Руками гомоніти. Шутливо: писать. 2) Шумѣть, кричать; производить глухой шумъ. Кажи, та не гомони дуже. Сині хвилі гомоніли. Гомоніла Україна. Широкий Дніпр не гомонить. Байрак гомонить. 3) Поговаривать. От і тепер гомонять, що Трубихівна ходить до своїх сиріт дітей.
Дро́вно, -на, с. = дровина.
Золотогривий, -а, -е. Имѣющій золотую или золотистаго цвѣта гриву. Сів на золотогривого коня... і приїхав до царя.
Капитал, -лу, м. Капиталь. Наша плодюча країна бідна на гроші, бо... капитали постягали туди десь за Оку.
Лима́нський, -а, -е. = лиманний 1. Ой що узяв Дніпр та свою волю: свої бережки промиває, а лиманські коси засипає.
Попереношувати, -шую, -єш, гл. = попереносити.
Роківщина, -ни, ж. = рокове. Се засуджена попівська від них роківщина.
Черниця, -ці, ж.
1) Монахиня. Одна пішла в-вісень заміж, друга у м'ясниці, а третяя чорнявая пішла у черниці.
2) Черника, Vaccinium Myrtillus L. Одна пішла до світлиці, друга до пивниці, а третяя чорнявая у ліс по черниці.
3) = ожина, Rubus fruticosus L. Ум. черничка, черниченька.
