Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

міхуватий

Міхува́тий, -а, -е. Мѣшковатый. Ото ще Іван міхуватий. Черк. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 434.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МІХУВАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МІХУВАТИЙ"
Вичорнити, -ню, -ниш, гл. Вычернить.
Відтеплий, -а, -е. Оттаявшій. Вже травичка блищала з землі одтеплої. МВ. (О. 1862. І. 72).
Гру́ша, -ші, ж. 1) Груша (дерево и плодъ). Чорте, на груш, тільки мене не воруш. Ном. № 383. Під грушею ляше та й спить. Руд. Ск. І. 175. Наказа́в на вербі́ груш. Пустяковъ, небылицъ наговорилъ. Ум. Гру́шка, гру́шечка.
Ди́бка 1, -ки, ж. 1) Ножка у стола. 2) Подставка подъ что-нибудь. 3) мн. ум. отъ диби.
Лі́чений, -а, -е. 1) Считанный. Вовк і лічене хапає. Ном. № 11104. 2) Лѣченый. На ліченому коні не наїздишся. Ном. № 5249.
Назива́тися, -ва́юся, -єшся, сов. в. назва́тися, -зву́ся, -зве́шся, гл. Называться, назваться. А та палиця — пан називається. Ном. № 1140.
Цьон меж. = цінь. Вх. Лем. 481.
Челенко, -ка, с. и челенок, -нка, м. Въ пальцѣ: кость, суставъ. Вх. Лем. 482.
Чолатий, -а, -е. Съ большимъ лбомъ. Желех.
Ше нар. = ще. Батька ше на світі не було. Мнж. 123.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МІХУВАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.