Важливий, -а, -е. 1) Тяжелый, вѣскій. Серце, що ворушиться од жалю гнівного та од туги важливої. 2) Важный. Те зілля дуже важливе од порухи.
Воркотання, -ня, с.
1) Мурлыканье.
2) Ворчанье. А з свекорком брання — тільки воркотання.
В'юн, -на, м. 1) Рыба вьюнъ. Колись щука застукала в'юна у такім куточку, що не було куди йому втікати. 2) Названіе вертляваго, живого вола.
Закуйо́вдити, -джу, -диш, гл. 1) Перепутать, взбить (волоса). 2) Сдѣлаться мятели. Оце б'є яке! Оце закуйовдило!
Засні́житися, -жуся, -жишся, гл. Покрыться снѣгомъ. Уже й сніг почав сіятись із неба, і гілля засніжилось мов заячим пухом.
Захла́нник, -ка, м. Жадный человѣкъ.
Зві́сть, -ти, ж. = звістка. Ходять негарнії звісти. Не вийшла Галютонька, вийшла його свість, ой винесла королевичу да невеселу звість.
Місни́й, -а́, -е́ = міцний. Та й місне сукно.
Палічка, -ки, ж. Ум. отъ палиця.
Турко, -ка, м. Названіе вола съ рогами, расходящимися съ основанія, а со средины загнутыми внутрь такъ, что концы ихъ почти сходятся.
