Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мірятися

Мі́рятися, -ряюся, -єшся, гл. 1) Мѣряться. Була колись шляхетчина вельможная пані; мірялася з москалями, з ордою, з султаном. Шевч. 130. З панами не міряйсь чубами. Ном. № 1204. 2) Силиться, стараться, пытаться. Коли ж чує — ніби кватирку хтось міряється відсунути. Г. Барв. 167. Дитина вже коло неї лазила на траві й дибки мірялась. Г. Барв. 145.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 432.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МІРЯТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МІРЯТИСЯ"
Відвідний, -а, -е. час. Срокъ, который можетъ быть отложенъ. Вх. Зн. 7.
Мітки́й, -а́, -е́ Замѣтный, примѣтный.
Нититися, -ни́чуся, -тишся, гл. Истрепываться. Ткацьке начиння нититься. Кіевск. у.
Поблідлий, -а, -е. Поблѣднѣвшій. Чорняві хлопченята потомлені, поблідлі. МВ. І. 45.
Поздавати, -даю, -єш, гл. Сдать (во множествѣ). Поздавали хлопців у некрути. Богодух. у.
Приспоряти, -ря́ю, -єш, сов. в. приспори́ти, -рю́, -ри́ш, гл. Умножать, умножить. Грин. III. 158. Бог приспоряє і ранньою і пізньою росою. Ном. № 584. Став їм Господь видимо помогати, а й в полі і в домі всю худобу приспоряти. КС. 1884. І. 33.
Пробуркати, -ся. Cм. пробуркувати, -ся.
Скрип! I меж. Скрипъ! Пішли колеса.... тільки скрип, скрип, скрип. Грин. І. 39.
Упалий, -а, -е. 1) Падшій. 2) Незанятый, вакантный. Дитина вмерла у неї, а на впале місце друга буде. Зміев. у. Кінь здох у його, на впале місце він купив собі кобилу. Лебед. у.
Хаптурувати, -рую, -єш, гл. = хавтурувати. К. ЦН. 298.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МІРЯТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.