Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мірятися

Мі́рятися, -ряюся, -єшся, гл. 1) Мѣряться. Була колись шляхетчина вельможная пані; мірялася з москалями, з ордою, з султаном. Шевч. 130. З панами не міряйсь чубами. Ном. № 1204. 2) Силиться, стараться, пытаться. Коли ж чує — ніби кватирку хтось міряється відсунути. Г. Барв. 167. Дитина вже коло неї лазила на траві й дибки мірялась. Г. Барв. 145.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 432.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МІРЯТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МІРЯТИСЯ"
Бабойка, -ки, ж. Ум. отъ баба.
Відщіпати, -па́ю, -єш, сов. в. відщепнути, -ну, -неш. Отмыкать, отомкнуть дверь, запертую на крючекъ.
Довгана́стий, -а, -е. = Довгастий.
Знищення, -ня, с. Уничтоженіе, истребленіе.
Зрошатися, -шаюся, -єшся, сов. в. зроси́тися, -шуся, -сишся, гл. Орошаться, ороситься, обливаться, облиться. Слізьми так і зрошається. МВ. І. 57.
Келеф, -фа, м. = келеп 2. Шух. I. 128, 274.
Копия́, -пиї, ж. Пика, копье. Іде козак улицею, копиєю упірається. Н. п.
Неосвітний, -а, -е. Непросвѣщенный. Розвелось письменство між нашим людом неосвітним. Дещо. 15.
Озимній, -я, -є. Относящійся къ озими. Озимні жнива. Н. Вол. у.
Поприручати, -ча́ю, -єш, гл. Поручить (во множествѣ).  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МІРЯТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.