Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

місяць

Мі́сяць, -ця, м. 1) Луна, мѣсяцъ. Із-за хмари, з-за байраків місяці, виглядає. Хата, 16. Не подоба зірці без місяця та зіходити. Мет. 81. Ой місяцю-місяцю! Світиш та не грієш: даремне в Бога хліб їси. Ном. № 596. Употребляется для ласкательнаго названія возлюбленнаго. І місяця свого зараз забуду, свого Сергієчка? Г. Барв. 205. 2) Мѣсяцъ. Я ж місяці і дні лічу журбою. К. Іов. 15. що-місяця. Ежемѣсячно. московський місяць. Долгое время. Попождеш з московських місяць! 3) Родъ дѣтской игры. Ив. 36. Ум. місяченько, місячно, місячок. Вх. Уг. 252. Ой місяцю-місяченьку, і ти, зоре ясна, ой світіть там на подвіррі, де дівчина красна. Чуб. V. 53.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 433.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МІСЯЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МІСЯЦЬ"
Бур'Януватий, -а, -е. 1) Смѣшанный съ горными травами. Бур'янувате сіно. Конст. у. 2) Заросшій сорными травами. Бур'януваті городища. К. XII. 130.
Гнітуха, -хи, ж. = гнітючка. ХС. ІІІ. 53.
Горга́ч, -ча́, м. Родъ съѣдобнаго гриба. Вх. Зн. 11.
Звіря́, -ря́ти, с. Животное. Опам'ятайсь: чи ми ж тобі звірята, німий язик, що розуму не має. К. Іов. 39. Ум. звіря́тко.
Зцілющий, -а, -е. Цѣлебный, цѣлительный. Як зцілющий вітер від долин подише, хворі мої лоні міччу заколише. Щог. Сл. 6. зцілюща й живуща вода. Мертвая и живая вода (въ сказкахъ). Набрала води зцілющої, попорськала, — так лежить зовсім так, як чоловік, тілько неживий. Набрала вона живущої води, дала йому в рот, — він і ожив. ЗОЮР. II. 56.. Cм. цілющий.
Зчинити, -ся. Cм. вчиняти, -ся.
Кряжити, -жу, -жи́ш, гл. 1) Усердно работать, не разгибая спины. 2) Заботиться, радѣть. Лежень лежить, а над ним Бог кряжить. Ном. № 1682. Стара, було, так і кряжить за дітьми, щоб ніхто не зобідив. Канев. у. За ним кряжили, значить жаліли, що наче він справний, щоб не рощитать його. Верхнеднѣпр. у.
Травиця, -ці, трави́ченька, трави́чка, -ки, ж. Ум. отъ трава.
Цви́нтарь, -ря, м. Мѣсто въ церковной оградѣ, погостъ, кладбище. Чуб. І. 48. О. 1861. XI. Св. 41. Мурована церква з високою дзвіницею давня вже; мур аж зазеленів; вимощений цвинтарь проріс травою. МВ. І. 149. А титаря на цвинтарі вчора поховали. Шевч. 175. Горбатий цвинтарь у молодого лікаря. Ном. № 13933.
Шемінь, -ня, м. Трехгранный тяжелый желѣзный ломъ для откалыванія крупныхъ кусковъ льда при устройствѣ прорубей для рыбной ловли. Вас. 187.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МІСЯЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.