Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

міряник

Мі́ряник, -ка, м. Землемѣръ. Вх. Зн. 36.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 432.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МІРЯНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МІРЯНИК"
Дзизку́чий, -а, -е. Жужжащій.
Заполові́ти, -вію, -єш, гл. Зажелтѣть, зарыжѣть. Жито заполовіло — жнива надходять.
Надува́ти, -ва́ю, -єш, гл. надимати.
Перегайнувати, -ную, -єш, гл. Попусту протратить.
Поповчити, -вчу, -вчиш, гл. Учить достаточно много, долго. У школу оддали і там чимало поповчили. Шевч. ІІ. 146.
Примандрувати, -ру́ю, -єш, гл. Придти издалека. Примандруєш, молода дівчино, під лісочок. Чуб. V. 339. Примандрує мій миленький з лубенського полку. Мил. 67.
Розщебетати, -чу́, -чеш, гл. Разболтать, разнести. Любив я її півтора року, поки не знали вороги з боку; бо як узнали, розщебетали. Чуб. V. 150.
Стверділий, -а, -е. Отвердѣлый.
Столини, -лин, ж. мн. = столинє. Вх. Уг. 269.
Хавела, -ли, ж. Дырка во 2-мъ дышлѣ воловьей запряжки (війце), въ которую вставляютъ колокъ для удержанія ярма (притика). Черк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МІРЯНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.