Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мітлиця

Мітли́ця, -ці, ж. Названіе нѣсколькихъ растеній: a) Festuca pratensis. ЗЮЗО. І. 123. б) Dactylis glomerata L. ЗЮЗО. І. 120. в) Avaena puhesceus L. ЗЮЗО. І. 171. г) Bromus mollis L. ЗЮЗО. I. 171. д) Agrostis vulgaris. Шух. I. 20. e) біла. Agrostis alba. Шух. I. 20. ж) Aira spica venti. Вх. Пч. I. 8.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 434.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МІТЛИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МІТЛИЦЯ"
Голешник, -ка, м. Игольникъ. Черк. у. Загубив свій голешник, той, що голки в йому держать. Новомоск. у.
Зга́снути Cм. згасати.
Парцьошка, -ки, ж. = барцьошка. Вас. 166.
Перепелястий, -а, -е. Имѣющій цвѣтъ перепела, сѣрый.
Полюбити, -блю́, -биш, гл. Полюбить. Полюбила пройдисвіта. Мет. 85. Будь для того, мати, добра, що я полюбила. Мет. 73.
Пообзолочувати, -чую, -єш, гл. Озолотить (многихъ).
Прив'ялити, -лю, -лиш, гл. Заставить привянуть. Переносно о человѣкѣ: пришибить словомъ, привести въ уныніе. Чоловік так і прив'ялить словом. Г. Барв. 287.
Рукодільниця, -ці, ж. = рукодійниця. Котл. Н. П. 349.
Сокирник, -ка, м. Плотникъ. Н. Вол. у.
Тупцювати, -цю́ю, -єш, гл. 1) Ходить, топая, ступать, топтаться. 2)коло кого. Ухаживать.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МІТЛИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.