Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мітлиця

Мітли́ця, -ці, ж. Названіе нѣсколькихъ растеній: a) Festuca pratensis. ЗЮЗО. І. 123. б) Dactylis glomerata L. ЗЮЗО. І. 120. в) Avaena puhesceus L. ЗЮЗО. І. 171. г) Bromus mollis L. ЗЮЗО. I. 171. д) Agrostis vulgaris. Шух. I. 20. e) біла. Agrostis alba. Шух. I. 20. ж) Aira spica venti. Вх. Пч. I. 8.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 434.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МІТЛИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МІТЛИЦЯ"
Віджалувати, -лую, -єш, гл. Не пожалѣть дать. Родителів має (черниця) заможних, то нехай родитель оджалують їй дещо на прожиття, бо вселилася вона у їх в такім убожестві, що й не сказати. МВ. ІІ. 164. Віджалуйте гроші на таке діло.
Грязь, -зі́, ж. Грязь. В-осени ложка води, а дві грязі. Ном. № 13612.
Да́ронько, -ка, м. Ум. отъ дар.
Досхти́ Cм. досихати.
Жолудо́вий, -а, -е. Желудовый. Жолудовий персток.
Ме́рзлий, -а, -е. 1) Мерзлый, замерзшій. Захотілось мерзлого в Петрівку. Ном. № 5344. 2) Чувствительный къ холоду. Ум. мерзле́нький.
Мо́рений, -а, -е. Усталый, изнуренный. Морений кінь.
Непідлеглість, -лости, ж. Независимость.
Пекати, -каю, -єш, гл. Отстранять кого-либо, говоря пек. А то що такого! — каже бідак та пекає: «пек, осина!» Гн.
Шмиткий, -а́, -е́ Проворный, ловкій. Вх. Лем. 485.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МІТЛИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.