Горла́тий, -а, -е. 1) Крикливый, горластый. Цитьте, цитьте, горлатії ворони. Мовчи бо, жутко, не будь така горлата. 2) О ружьѣ, горшкѣ и пр.: имѣющій широкое отверстіе, широкогорлый. Покрепились, підвеселились ми з дідом із того високого горлатого джбану. 3) О мережк'ѣ: съ большими отверстіями. 4) Горла́та я́ма = Горлаха. Складав зерно.... в горлаті ями.
За́говіни, -він ж., мн. . Заговѣнье, канунъ поста.
Куцан, -на, м. = куцак. Чоловік ставив свічечки в церкві, а дійшовши до св. Михайла приліпив йому одну, а куцанові другу. — Не ліпи, — кажуть, — там! — Мені наказував батько — і того, мов, не гніви, і того не дражни. Музика да мірошник наче родичі, прости Господи, куцану.
Налоскота́ти, -кочу́, -чеш, гл. Нащекотать.
Переборщувати, -щую, -єш, сов. в. переборщити, -щу, -щиш, гл. Дѣлать, сдѣлать излишнее, сверхъ мѣры, пересаливать, пересолить, преувеличить. Любощів давано, да не вміючи переборщили.
Печище, -ща, с.
1) Дно печи.
2) Мѣсто, гдѣ была печь, а послѣ разрушенія дома осталась глина и кирпичъ.
3) Выжженное сонцемъ мѣсто.
Побенкетувати, -ту́ю, -єш, гл. Попировать. Ми в свата добре побенкетували.
Світонько, -ка, м. Ум. отъ світ.
Чавун, -на, м. 1) Чугунъ. 2) Чугунный горшокъ. Чавун з окропом. Ум. чавунець.
Чаєчка, -ки, ж. Ум. отъ чайка.
