Вилиці, -ць, ж. мн. 1) = вила 2. Также какъ часть мотовила. 2) Въ куркѣ кремневого ружья пластинки, въ которыя вставляется кремень. 3) Въ ножницахъ — часть отъ винта до острыхъ концовъ. 4) Часть цѣпа. Cм. вуголов. 5) Боковая сторона морды четвероногаго животнаго. У тих волів під вилицями, коло щелепів були такі нарости. 6) Затылокъ рыбы.
Відгусти, -ду, -деш, гл. Окончить гудѣть, шумѣть. Одгуло весілля, зосталися молоді самі у хаті.
Захарчува́ти, -чу́ю, -єш, гл. Заморить голодомъ.
Здойми́ти, -млю́, -миш, гл. = здійняти. Шапку з голови здоймити.
Лапоць, -пця, м. Лапоть. Бѣлоруссизмъ, употребленный въ слѣдующей пословицѣ: Потапці-потапці, вліз чорт у лапці.
Маму́сенька и маму́сечка, -ки, ж. Ум. отъ ма́ма.
Паляр, -ра, м. Винокуръ.
Стовбоватий, -а, -е. Столбообразный, цилиндрическій. (Шапка) прикривала його стовбовату голову. Стовбовата шапка.
Сторожівство, -ва, с. Обязанности сторожа, должность сторожа.
Тяма, -ми, ж. Пониманіе, понятіе, соображеніе, смышленность, умѣніе, смѣтка. Нема тями й воза помазати. Та воно б то й зробили як слід, та чорт-ма тями. Має тяму до римарства. не при тямі. Не въ своемъ умѣ. Не повно ума, не при тямі.
