Барбачія, -чії, ж. пт. Galerita cristata, хохлатый жаворонокъ.
Дорі́зувати, -вую, -єш, сов. в. дорі́зати, -рі́жу, -жеш, гл. Дорѣзывать, дорѣзать. Барило дорізував тих, що, ще хрипіли.
Забанду́ритися, -рюся, -ришся, гл. = загутатися.
Квітчатися, -ча́юся, -єшся, гл. Украшаться цвѣтами. Сухій вишні не квітчатися. Квітчалася Настечка.
Лищи́ця, -ці, ж. Раст. Gipsophila muralis.
Літерату́рний, -а, -е. Литературный. Літературна мова. Літературні твори. Літературні робітники.
Масли́на, -ни, ж. Оливка, плодъ масличнаго дерева, Olea europaea L.
Поправка, -ки, ж. Ум. отъ поправа.
Попризнаватися, -наємося, єте́ся, гл. Признаться (о многихъ). Усі вже попризнавалися.
Причина, -ни, ж. 1) Причина. Було б чути се, що земля ходить. — З якої причини? Земля не віз. Хто був причиною розстання мого, щоб мій ввесь смуток упав на нього. я ж не причиною, що болить, — не виноватъ же. я, что болитъ. 2) Вина. Не можу я. пане, на инших казати, бо моя причина, — буде Бог карати. 3) Несчастіе, бѣда. Сталась йому причина: сіль головку розбила. Плаче, плаче сиротина по моїй причині. Я з того не винен, що така причина впала. 4) Падучая болѣзнь. Причина його б'є. Щоб тебе причина кинула. Її й не сватають, бо на їй причина буває. 5) Помѣшательство, порча. Ото ж моя дівчинонька, що сонна блудила: отаку то їй причину ворожка зробила. Ум. причинка. Причинонька.
