Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

містниця

Містни́ця, -ці, ж. Доска въ полу, мосту. Містниця випала. Черк. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 433.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МІСТНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МІСТНИЦЯ"
Великовоїн, -на, м. Великій воитель. Рудч. Ск. II. 185.
Гискра, -ри, ж. = искра. Його очі блищали гискрами. Левиц. Пов. 16. Ум. гискорка. Залітали невеличкі гискорки по чорних челюстях печі. Мир. Пов. I. 115.
Голуб'я́чий, -а, -е. Голубиный.
Здивува́ти, -ву́ю, -єш, гл. 1) Удивить. Далекий вік здивує його доля. К. Іов. 40. Вона подивилась на його здивованими очима. Левиц. Пов. 246. 2) Удивиться. Не здивуйте на сирітські дарунки. Г. Барв. 330. Не здивуйте, що вороном крячу: хмара сонце заступила, я світа не бачу. Шевч. 263. ди́вом здивува́ти. Очень удивиться изумиться.
Нагро́бок, -бка, м. 1) Надгробный камень, памятникъ надгробный. 2) Эпитафія, надгробная надпись.
Плестися, -туся, -те́шся, гл. 1) Плестись. Як густо сей личак плівся. 2) Заплетаться: Згадай мене, ненько, в суботу пізненько, як дівчата помиються й плетуться дрібненько. Грин. III. 559.
Рику-рику! меж., выражающее подражаніе рычанію или реву животнаго. Корівонька рику-рику! Рудч. Ск. І. 50.
Сніговиця, -ці, ж. Мятель.
Цера, -ри, ж. Цвѣтъ лица. Котл. Ен. VI. 81. Як циган, смуглой цери був. Котл. Ен. ІІІ. 31.
Чемсати, -шу́, -шеш, гл. Лупить (кору). Угор. Cм. чимсати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МІСТНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.