Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

міткий

Мітки́й, -а́, -е́ Замѣтный, примѣтный.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 433.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МІТКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МІТКИЙ"
Абшито́ваний, -а, -е. Отставной, уволенный. Він уже від того абшитований. Фр. Пр. 1.
Однолітка, -ки, ж. Ровесница. Маруся... однолітка з нами.
Отрушувати, -шую, -єш, сов. в. отруси́ти, -шу́, -сиш, гл. = обтрушувати, обтрусити.
Оттой, отта, отте́, мѣст. Вотъ тотъ. Умер оттой Лисенко, та вдова продавала худобу. МВ. ІІ. 26.
Павурка, -ки, ж. = павуриця = павичка. Вх. Лем. 446.
Пелеханка, -ки, ж. Неряха, неряшливая женщина. Угор.
Підстовба, -би, ж. = стовба 1.
Позападати, -даємо, -єте, гл. Впасть, запасть (о многихъ). Глибоко позападали у лоб його очі. Стор. МПр. 129.
Поколещина, -ни, ж. = поколесне.
Предвічний, -а, -е. = передвічній. Шевч. 665. У тебе, предвічний царю, ми шукаєм оборони. К. Псал. 170.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МІТКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.