Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

міткий

Мітки́й, -а́, -е́ Замѣтный, примѣтный.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 433.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МІТКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МІТКИЙ"
Аблега́т, -та, м. Депутатъ (Галиц.). Голов. ІІІ. 261.
Вершильні вила Вилы, которыми подаютъ сѣно при вершеніи стога.
Гу́нственний, -а, -е. Бранное: шельмовскій, собачій. Гунственна душа. Рк. Марковича.
До IІ сз. = То. Ой як прийду додомоньку, до всі мене лають. Мет. 85. Як прийде пора, до я вийду сама. Лавр. 33. До-б = То-б. Як би я не манила, до-б я боса ходила. Лавр. Коли б мені, да Господи, повечоріло, до-б на моєму серденьку поздоровіло. Чуб.
Клус, -са, м. Рысь. Коні біжать клуса (клусом).
Кущуватий, -а, -е. Кустистый. Рідка пшениця, але ж кущувата за те. Канев. у.
Оледиця, -ці, ж. = ожеледь. Желех.
Погріб 2, -ре́бу, м. Погребеніе.
Прочесати, -шу́, -шеш, гл. Прочесать.
Уготовити Cм. уготовляти.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МІТКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.