Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

міснота

Міснота́, -ти, ж. = міцнота. Біли вапною — біле буде полотно, а місноти дазьбі, так і розлізеться. Лебед. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 432.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МІСНОТА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МІСНОТА"
Виштирити, -рю, -риш, гл. Выпроводить, выгнать. Я таки його виштирила з хати. Лебед. у.
Дозві́лля, -ля, с. 1) Досугъ, свободное время. Троянці покотом лежали і на дозвіллі добре спали. Котл. Ен. Так на дозвіллі добре виспавсь. Черк. у. 2) Приволье. У лісі на дозвіллі, то добре волам пастись. Черк. у.
Засвіѣчуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. засвіти́тися, -чу́ся, -тишся, гл. 1) Зажигаться, зажечься. Чом ти досі не світиш? — Та ніяк лямпа не засвічується. 2) Только сов. в. Освѣтиться, засвѣтиться, засіять. Ой чому, чому у сьому дому так рано засвітилося? КС. 1883. II. 371. Він як угледів дівчину, аж очі йому засвітилися. МВ. Город, мов на свято, засвітився. Мені тепер саме на веселу жизнь засвітилось. Г. Барв. 10. каганці́ в оча́х засвіти́лися. Искры изъ глазъ посыпались. Ном. № 3982.
Кабардинка, -ки, ж. Шапка изъ мѣха кабарди? Чоботи сап'янці, пояс шалевий і шапка кабардинка кругла. Стор. (изд. 1897). 305. У Вас. иначе: Шапка съ барашковымъ околышемъ и шестиугольнымъ верхомъ, отдѣланнымъ перекрещивающимся позументомъ или цвѣтными шерстяными снуркими. Вас. 156.
Негідь, -годі, ж. Дрянь, негодное, мерзкое. І покинули вони яко негідь багатства свої. К. Грам. 54.
Недоуздок, -дка, м. Родъ уздечки безъ удилъ. Батько веде того коня за недоуздок. Рудч. Ск. Н. 112.
Повідкривати, -ва́ю, -єш, гл. Открыть (во множествѣ).
Розбірати, -ра́ю, -єш, сов. в. розібрати, -беру, -реш, гл. 1) Разбирать, разобрать на части, разлагать на составныя части. Твою хату (будуть) розбірати. Чуб. ІІІ. 450. Шинкарочко молода, давай меду і вина, пиши гроші на стіну. Ой як стіну розбереш, тоді гроші побереш. Чуб. V. 917. Люде піч розберуть. Ном. № 10569. 2) Разбирать, разобрать, разнести по качеству или назначенію вещи, разсортировать. Одомкнув скриню і все таки мовчки став розбірати. Що їм відкладає, що особо одбірає. Кв. І. 15. 3) Разбирать, разобрать, расхватать. Зосталось сім сиріточок малюсіньких, і як їх стали люде розбірати, то й вона хлопчика.... взяла у прийми. Кв. І. 199. А нуте, пани молодці, казав він, роскидаючи броню на долівці, — розбірайте у кого нема. Стор. МПр. 115. 4) Разбирать, разобрать, различать, разсматривая. Довго я не хотів їсти сирого мяса; да вже як привик, тоді вже й не розбірав. Грин. І. 46. Не розбіра, їсть усіх, їсть і дівчаток, і хлопчиків. Шевч. 309. Часом вони любили не розбірати своєї і чужої одежі. Левиц. Пов. 6. 5) Раздѣлывать, раздѣлать тушу. Піймав ту свиню, заколов та й ну розбірати. Мнж. 149. 6) Разбирать, разобрать, понимать, понять, взять въ толкъ. Буду слухати, що мені казатимеш, буду й сама розбірати. Кв. І. 167. Що воно означа? Нехай письменні розберуть. Стор. МПр. 167. 7) Раздѣвать, раздѣть. Увечері кличуть: «Іди до панночки — розбірати». МВ. (О. 1862. III. 38). 8) Разбирать, разобрать, пронимать, пронять, начать дѣйствовать. Пропасницю лічать так: як тільки вона почне розбірать чоловіка.... Чуб. I. 119. Ой уже мою та головоньку та хміль розбіра. Чуб. V. 919. Радюка почала розбірати злість. Левиц. І. Його дуту туга розбіра. Г. Барв. 138.
Угудина, -ни, ж. = огудина. Черн. у.
Цілина, -ни, ж. Новь. Орав милий на цілині, та й став па толоці. Н. п. Цілину п'ять плугів орють. Греб. 382. Ум. цілинка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МІСНОТА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.