Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мітла

Мітла́, -ли, ж. 1) Метла. Ой я тую далекую мітлами помечу, а до сеї близенької соколом полечу. Чуб. V. 26. 2) Комета. Мнж. 148. 8) Раст. = мітлиця ж. Вх. Пч. І. 8.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 433.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МІТЛА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МІТЛА"
Безнащадний, -а, -е. Не имѣющій потомства, безпотомный. Cм. нащадок.
Загокли́вий, -а, -е. Заикающійся.
Ззиркну́тися, -нуся, -не́шся, гл. Просить взглядъ другъ на друга, переглянуться. Cм. ззирнутися. Латинськії посли ззиркнулись. Котл. Ен. VI. 48. Ззирнутися. Cм. ззиратися. Ззіжа, жі, ж. = з'їжа. Святився б гурток, коли б не чортова ззіжа. Ном. № 10733.
Непідлеглість, -лости, ж. Независимость.
Облудно нар. Лицемѣрно, притворно.
Патичка, -ки, ж. Ум. отъ патика.
Посушитися, -шу́ся, -шишся, гл. Посушиться. В середині каша була і кабиця за для вогню, часом щоб було де погріться і посушиться. Стор. II. 182.
Присохнути. Cм. присихати.
Тарабанчик, -ка, м. 1) Ум. отъ тарабан. 2) Барабанщикъ. В чистім полю тарабанчик б'є. Гол. І. 136.
Хирий, -а, -е. = хирний. Дід Омелько хирий. О. 1862. VIII. 20.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МІТЛА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.