Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

міти

Мі́ти, -мію, -єш, гл. = мати. То самий був Сава, котрий мів розбойників на Савур-могилі. Драг. В лісі було, листя міло. Чуб. І. 310.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 433.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МІТИ"
Білоніжка, -ки, ж. Съ бѣлыми ногами, бѣлоножка (чаще о лошади). Шейк.
Восика, -ки, ж. = осика. Вх. Пч. I. 12.
Екза́мен, -ну, м. Экзаменъ. Левиц. Пов. 265.
Одностайне нар. = одностайно. К. ЧР. 26.
Поборозняк, -ка, м. Личинка майскаго жука. Вх. Пч. II. 27.
Повбезпечувати, -чую, -єш, гл. Обезпечить (о многихъ). Повбезпечували себе... пристановищем. К. Кр. 30.
Понакриватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Накрыться (о многихъ). Жінки понакривались білими хустками. Ком. II. 56.
Почет, -чту, м. Свита. За ним шляхетний почет виступає. К. МБ. II. 120.
Точно нар. Точно.
Чапайло, -ла, с. = блисканка. Вх. Пч. II. 12.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.