Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

міти

Мі́ти, -мію, -єш, гл. = мати. То самий був Сава, котрий мів розбойників на Савур-могилі. Драг. В лісі було, листя міло. Чуб. І. 310.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 433.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МІТИ"
Баби́шник, -ка, м. Раст. Berteroa incana. ЗЮЗО. І. 114.
Дойти́, -ду́, -деш, гл. = дійти.
Зігна́ти Cм. зганяти.
Зірну́ти, -рну, -не́ш, гл. = зорнути.
Кигикання, -ня, с. Крики чайки. Желех.
Накипі́лий, -а, -е. Накипѣвшій.
Попередити, -ся. Cм. попережати, -ся.
Ранений, -а, -е. Раненый. Реве, як ранений кабан. Котл. Ен.
Розгноїтися Cм. розгноюватися.
Хорош, хороший, -а, -е. Хорошій, красивый. Хорош коровай, та порепався. Ном. № 4700. Хороша година. Ном. № 431. Хороші сини у тебе. Грин. ІІІ. 9. хоро́ша молода. Новобрачная, сохранившая до замужества дѣвственность. Мил. Св. 23.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.