Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

міти

Мі́ти, -мію, -єш, гл. = мати. То самий був Сава, котрий мів розбойників на Савур-могилі. Драг. В лісі було, листя міло. Чуб. І. 310.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 433.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МІТИ"
Бирнак, -ка, м. Палка съ крючкомъ, которою ловятъ овецъ.
Вимотати, -ся. Cм. вимотувати, -ся.
Дзьоркач, -ча, м. = Дзенкач. Вх. Пч. ІІ. 10.
Дозбіра́ти, -ра́ю, -єш, гл. Окончить собирать. Підожди, ось дозбіраю остатні яблука, то й підемо.
Дої́ння, -ня, с. Доеніе. Зміев. у.
Запі́ти, -пію́, є́ш, гл. Запѣть (преимущественно о пѣтухѣ). Мала вродитися сатана, та півні запіли — вродилася дитина. Ном. № 2917. Ой рано, рано кури запіли. Маркев. 25.
Нашукати Cм. нашукувати.
Позалоскочувати, -чую, -єш, гл. Защекотать (многихъ).
Позмуровувати, -вую, -єш, гл. Сдѣлать изъ камня, кирпича (во множествѣ).
Старчечий, -а, -е. = старечий 2. Наглядів десь у сінях ту старчечу ціпуру. Грин. II. 184.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.