Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

міти

Мі́ти, -мію, -єш, гл. = мати. То самий був Сава, котрий мів розбойників на Савур-могилі. Драг. В лісі було, листя міло. Чуб. І. 310.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 433.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МІТИ"
Гру́зько нар. Топко, вязко. Ном. № 13323. Грузько йти.
Досни́тися, -сню́ся, -сни́шся, гл. Окончиться сну. Сей сон мені, Заїро, не доснився. К. МБ. XI. 145.
Й сз. = і, сз. (Cм.).
Лось, -ся, м. Лось. Здоровий, як лось. Ум. ло́сенько. Чого лосенько, чого душенько меж горами лежить? Рк. Макс.
Мідя́к, -ка, м. Мѣдная монета. Сим. 208.
Переплюндрувати, -ру́ю, -єш, гл. Опустошить, разграбить.
Поправка, -ки, ж. Ум. отъ поправа.
Примести Cм. примітати.
Росівниця, -ці, ж. Родъ кушанья. Шух. І. 141, 142.
Шосток, -тка, м. Шесть штукъ, шесть разъ. Одвіз я разів п'яток, чи шосток. Черк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.