Вигоюватися, -гоююся, -єшся, сов. в. вигоїтися, -гоюся, -їшся, гл. Вылѣчиваться, вылѣчиться (отъ ранъ).
Вистріпуватися, -пуюся, -єшся, сов. в. вистріпатися, -паюся, -єшся, гл. Выдергиваться, выдернуться, распускаться, обтрепаться (о ткани). Рукава вистріпались.
Довінча́ти, -ча́ю, -єш, гл. Довѣнчать.
Жемчуг, -гу, м. Жемчугъ. Ой там Ганно чка гуляла, жемчуг намисто порвала. Ум. жемчужо́к.
Збіга́тися 2, -га́юся, -єшся, сов. в. збі́гтися, -жу́ся, -жи́шся, гл. 1) Сбѣгаться, сбѣжаться. Швець із гори, пес із долини та збіглися до кобили. 2) Сжаться, сжинаться; о матеріи: сдѣлаться короче послѣ мойки. Роздимаються (речі) од тепла, а збігаються од холоду. Штанці... збіглись.
Здійма́ти, -ма́ю, -єш, сов. в. здійня́ти, -йму́, -ме́ш, гл. 1) Снимать, снять. За рученьку візьме, золот перстень здійме. Не здіймай з мене, дідусю, шкури. На поріг ступає, шапочку здіймає. 2) Поднимать, поднять. Гуки до Бога здіймає, Господа з небес благає. Ой казав Криворук, що не здійме орда рук. Орда руки ізняла і козака заняла. Здійміть очі ваші.
Мо́рщинка, -ки, ж. 1) Ум. отъ мо́рщина. Я йому морщинки розгладжую на лобі. 2) Часть рукава женской сорочки у галицкихъ»покутянъ: вставка, вшитая подъ уставкою.
Опічок, -чка, м. Мѣсто у печки для каганця. На опічку маячив каганець.
Прохвостиця, -ці, ж. = прочуханка. Пішла біда до Лохвиці, і там дано прохвостиці.
Чамур, -ра, м. Растворъ извести съ пескомъ.
