Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

міцний

Міцни́й, -а́, -е́ 1) Мощный, сильный, крѣпкій. Скарай мене, міцний Боже, коли тя забуду. Чуб. V. 57. Під сивим волоссєм притаїлась здорова, міцна, запекла і правдива душа. Левиц. І. Осавула спав міцним сном. Левиц. І. Міцного напитку не питиме. Єв. Л. І. 15. 2) Прочный. Міцний, як з клочча батіг. Ном. № 13135.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 434.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МІЦНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МІЦНИЙ"
Верходуб, -ба, м. Раст. Laserpitium latifolium. Лв. 99.
Віпса, -си, ж. Окалъ, окалина, огарина. То був коваль такий мудрий, що взявся леміші чоловікові кувать, та багато заліза у віпсу повернув, перепалив. Ном. стр. 284, № 1858.
Дзеле́ний, -а, -е. = Зелений. Подольск. г.
Клопота, -ти, ж. = клопіт. Гроші невеликі, але клопота. Камен. у. Ум. клопоточка. Та троє дітей покинула, а четверте в сповиточку та на мою клопоточку. Чуб. V. 786.
Лі́карчин, -на, -не. Принадлежащій лѣкаркѣ, докторшѣ.
Навезти́ Cм. навозити.
Пекарка, -ки, ж. Пекарка, булочница.
Полисіти, -сію, -єш, гл. Облысѣть. Пуста голова а ні полисіє, а ні посивіє. Ном. № 6156.
Схиститися, -щуся, -стишся, гл. Изловчиться, ухитриться. Воно як би у них не були затулені вікна, то може б я схистивсь уздріти, що там родиться, а то ні, не бачив. Новомоск. у.
Хисток, -тка, м. 1) Искуственный кустъ, за которымъ охотникъ подкрадывается къ дичи. Козел. у. 2) Потайное мѣсто въ оградѣ пчельника, куда пасѣчникъ можетъ укрыться во время опасности.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МІЦНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.