Банність, -ности, ж. Печаль, грусть; тоска. Доки ми ся тай любили — втіхи та радости, а як ми ся залишили — жалю та банности.
Збі́га́ти 1, -га́ю, -єш, гл. Сбѣгать. Збігала — свічечку купила.
Кашель, -шлю, м. Кашель. Старість не приходе з добром: коли не з кашлем, то з горбом.
Підкотити, -ся. Cм. підкочувати, ся.
Повідправляти, -ля́ю, -єш, гл.
1) Отправить, отослать (многихъ). До людей діти поодправляю.
2) Окончить служеніе въ церквяхъ. Скрізь по церквах уже повідправляли службу Божу.
Проминати, -наю, -єш, сов. в. проминути, -ну, -неш, гл.
1) Проходить, пройти мимо, миновать. Не по правді, мій милий, зо мною живеш, що проминаєш мої ворітонька, до иншої йдеш.
2) Пропускать, пропустить. — А чому ж ти тут квіточки не нашила? — Не вгледіла, та й проминула. Я ось завернусь та нашию.
Сахарь, -рю Сахаръ. Чужа біда за сахарь. Сахарю кус, а соломи віз. Ум. сахарець.
Сукати, -ка́ю, -єш, (-чу, -чиш), гл. 1) Сучить, ссучивать. 2) — бублики. Дѣлать баранки. 3) — свічки. Дѣлать свѣчи. 4) — дулі. Кукиши давать.
Толк, -ку, м. = товк. На лихо Бог дасть толк.
Фацерний, -а, -е. = фацарний 3.
