Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

місточок

Місто́чок, -чка, м. Ум. отъ міст.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 433.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МІСТОЧОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МІСТОЧОК"
Бакунчик, -ка, м. Ум. отъ бакун.
Бичівник, -ка, м. Въ дышловомъ возу: жердь, служащая для припряжки третьей лошади. Кінь на бичівнику. Вх. Зн. 3. Ум. бичівничок.
Гущавник, -ка, м. = Гущак. Вх. Зн. 13.
Жердяний, -а, -е. Относящійся къ жерди.
Запи́лювати Ii, -люю, -єш, сов. в. запиля́ти, -ля́ю, -єш, гл. 1) Приниматься, приняться пилить. 2) Пиливши, сходить, сойти съ намѣченной черты.
Збі́чи, збіжу́, -жи́ш, гл. = збігти. Жел.
Зжовті́ти, -тію, -єш, гл. Пожелтѣть. Хоч як мак червонів, а я швидко зжовтів. Мог. 175.
Келюх, -ха, м. = келех 2. Столи заставлені туровими рогами, келюхами і чарками. Стор.
Обчіркач, -ча, м. Циркуль. Вас. 147.
Підстаростич, -ча, м. Сынъ підстарости 1. К. ЦН. 189.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МІСТОЧОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.