Віднога, -ги, ж.
1) Каждая часть развѣтвленія (дороги, древеснаго ствола). Дорога вилами росходиться: та віднога, що на гору, йде в город..., а друга йде долиною. Дуб був високий, а на дубі три одноги були.
2) Рукавъ рѣки.
3) Отрогъ горы.
Застанови́ти, -ся. Cм. застановляти, -ся.
Канка, -ки, ж.
1) Раст. Scirpus lacustris.
2) Головной женскій уборъ.
Кефала, -ли́, ж. Кефаль.
Ло́вчик, -ка, м. Ум. отъ ловець.
Нашивати, -ва́ю, -єш, сов. в. нашити, -ши́ю, -єш, гл.
1) Нашивать, нашить извѣстное количество. Бери, тату, ті кожухи, що я нашию.
2) Нашивать, нашить сверху на чемъ либо.
Одно Cм. один.
Побабрати, -раю, -єш, гл. Помарать, испачкать. Не їв, тільки побабрав-побабрав.
Позлизувати, -зую, -єш, гл. Слизать (во множествѣ). Сонечко позлизує сніг де з яких горбиків на піску.
Утеребити, -блю, -биш, гл.
1) Вложить, всунуть. Утеребив Бог душу як у пня. Втеребила в пісок жовтий старі сині руки.
2) Всучить, дать. Комусь (землемѣръ) утеребив таку пайку, що нічого тобі не вроде. Козаку бідному нетязі коновку в руки втеребила.
