Догін, -го́ну, м. Погоня. Що сили в їх стало, побігли в догін.
Доко́ли нар. = доки. Доколи, Господи, забудеш мене в напасті до кінця.
Золотісінький, -а, -е. Совершенно золотой. Употр. какъ ласкательное. Моя матінко, моя золотісінька!
Ло́га, -ги, ж. Животное, лежащее на днѣ въ морѣ. — Ой ти, мила дочко, та де твої лица? — Ой то мої лица їст в мори плотица, — та най нелюб не цулує! — Ой ти, моя дочко, та де твої ноги? — Ой то мої ноги їдя' в мори логи, — та най нелюб не схожає!
Мину́та, -ти, ж. Минута. А хто любить та покине, — не діжде минути.
Наби́ти, -ся. Cм. набивати, -ся.
Осліп II, нар. Слѣпо, очертя голову, наобумъ. Біжить од його осліп. Тиснулися осліп до штурму.
Припорошити, -шу́, -шиш, гл. Присыпать. І мій волос сивина геть припорошила.
Спокій, -кою, м. Покой, спокойствіе, миръ, тишина. Заніс мене сивий кінь до дівчини на спокій. Святий спокою, добре з тобою.
Удаток, -тку Подарокъ, даяніе. Був у лікаря: казав, щоб без нічого не приходив; їм усе треба вбитків.
