Вабний, -а, -е. 1) Манящій, приманивающій.
2) Привлекательный, прелестный.
Ду́ля, -лі, ж. 1) Порода грушъ. 2) Кукишъ, шишъ. Ти думаєш, дурню, що, я тебе кличу, а я тобі, дурню, круз тин дулі тичу. Ум. ду́лька, ду́лечка. Сидів голуб на дубочку, голубка на дульці. Хоть минулися в саду яблучка, не минаються дульки.
Захлюпотати, -чу, -тышъ, гл. Заплескать. Лыны захлюпоталы у води у горшку пидъ лавкою.
Зласка́витися, -влюся, -вишся, гл. Умилостивиться, умилосердиться.
Кість, ко́сти, ж.
1) Кость. Кайдани-залізо ноги повривало, біле тіло козацьке-молодецьке коло жовтої кости пошмугляло. Дума.
2) Игральная кость. Програв чумак вози й воли в кости. Ум. кістка, кісточка.
Молочи́на, -ни, ж. Молочное; молочное кушанье.
На́рід, -роду, м. = народ. Любить бо нарід наш.
Повбезпечувати, -чую, -єш, гл. Обезпечить (о многихъ). Повбезпечували себе... пристановищем.
Поросплатувати, -тую, -єш, гл. То-же, что и росплата́ти, но во множествѣ.
Штукарь, -ря, м. Шутникъ, забавникъ, проказникъ.
