Дрі́бни́й, -а́, -е́. усѣч. форма: дрібен. 1) Мелкій, дробный, небольшой, маленькій. Дрібні речі у кошик поклала. А я ж тую дрібну ряску зберу у запаску. Заганяла дрібні пташки до бору. Сію конопельки дрібні зелененькі. Шкода як умре, бо дрібні діти має. 2) Мелкоузорчатый. Вийди, вийди, дівчинонько, під вербу густую, нехай же я подивлюся на плахту дрібную. 3) Густой, частый. Дрібен дощик іде. За дрібними слізоньками світоньку не бачу. Когда говорится о слезахъ, существительное часто опускается. Дрібними вмився. Покотились дрібненькі з очей. дрібни́й лист. Мелко и густо исписанное письмо. Ум. дрібне́нький, дрібне́сенький, дрібню́ній. Та й знов мережать захожусь дрібненьку книжечку. Листячко дрібнесеньке. Дрібнюні, як пшоно, червоні квіточки.
Замудрува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Замудрить, замудрствовать. Отце Нептун замудрував.
Лю́дськість, -кости, ж. 1) Человѣчество. 2) Гуманность, человѣчность.
На 2, нате, меж. На, возьми, возьмите. Ластівко, ластівко! на тобі веснянки, дай мені білянки. Ой нате вам, рибалочки, горілки напиться.
Підвода, -ди, ж. Подвода. Приїхав підводами та й повибірав усю рибу.
Протратити, -чу, -тиш, гл. Протратить, истратить. Молодий син протратив маєток. Останню копійку протратив.
Радий, -а, -е. Радъ, веселый, довольный. Ввечері було прийде її москаль з роботи, радий та веселий. Чим хата багата, тим і рада. Всі вороги раді з того, що нема чумака мого. Рада Ганна за пана, та пан не бере. Ум. раденький, радесенький. Раденький, що дурненький.
Розживатися, -ва́юся, -єшся, сов. в. розжи́тися, -живу́ся, -ве́шся, гл.
1) Жить хорошо, хорошей жизнью. Живи, живи, дівко, з парубком, живи, розживайся. Узяв милий свою милу у світлочку: «отут тобі, мила, розживаться».
2) Разживаться, разжиться, дѣлаться, сдѣлаться зажиточнымъ. Як стали жити, розживатися, стала родина признаватися.
Схибнути, -бну́, -не́ш, гл.
1) = схитнути. Дівчата на мене гукають, — я не чую; котрась мене схибнула за плече.
2) — сло́вом. а) Не сдержать слова. б) Соврать.
Хвітька, -ки, ж. Мантачка.
