Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мітличина

Мітли́чина, -ни, ж. = мітлиця, ж. Вх. Пч. І. 8.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 434.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МІТЛИЧИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МІТЛИЧИНА"
Акто́рський и актьо́рський, -а, -е. Актерскій. Желех.
Безкоровайчук, -ка, м. = безкоровайний 3. Ном. № 8832.
Бурдій, -дія, м. = бурдей 1. Ге! так се хата! Так і єсть, хата, коли хатою можна звати бурдій, що тільки дах над землею, навіть вікон не видно. Св. Л. 27.
Викладчатий, -а, -е. Отложной. Викладчатий комір (у сорочці). Левиц. Пов. 181.. Cм. викладаний.
Жалісли́вий И Жа́лісний 2, -а, -е. 1) Сострадательный, сердобольный. Матусенька жаліслива добре пестувала мене. Кв. 159. Оком жалісним на них дивитись стали. К. Псалт. 247. 2) Жалобный, грустный. Жалісливі пісні. КС. 1882. X. 185. 3) Возбуждающій сожалѣніе, достойный сожалѣнія. (Іродови воїни) діти стинали, ні жодному не пробачали. Жалостнії матки плачуть. Чуб. ІІІ. 374.
Коза, -зи, ж. 1) Коза, Capra. На похиле дерево і кози скачуть. Ном. № 4075. пішов туди, де козам роги правлять. Пошелъ въ Сибирь. кози в золоті показувати. Прельщать обманчивыми обѣщаніями. Не кидайтесь ви на ту оману городянську, котора вже тисячу років кози в золоті вам показує. К. (О. 1861. II. 229). 2) Музыкальный инструментъ, волынка. Мнж. 182. Ном. № 7130. 3) Бурдюкъ. 4) Весенняя игра, состоящая въ томъ, что дѣвушку, изображающую козу, дразнятъ остальныя, она за ними гоняется и какую поймаетъ, та становится козою. Чуб. III. 84. 5) Святочное представленіе на рождественск. святк., преимущественно подъ Новый годъ, состоящее въ томъ, что компанія парней, изъ которыхъ одинъ одѣвается козою, ходить по хатамъ, коза танцуетъ подъ музыку, причемъ поютъ особыя пѣсни. Это называется водити козу. Чуб. III. 265. О. 1861. XI — XII, 61. «Черниг. Губ. Вѣд.» 1859, № 16. Переносно: козу водити — значитъ пьянствовать долгое время, нѣсколько дней. Грин. І. 237. 6) Тюрьма. У нас скоро чоловіка спантеличить мирська суєта, то в куну або до кози не сажають. К. ЧР. 138. Чоловіка та старшого сина за крадіж у козу посаджено. Г. Барв. 252. 7) Переяславское названіе семинариста. К. 1887. VI. 485. 8) Выглядывающая изъ носа засохшая сопля. ко́зи гнати. Чистить носъ. Кремен. у. 9) Полоса, которую пропалываетъ полольщица. Як полють, так кожна полільниця жене козу; змагаються, коли яка вузеньку дуже козу жене. Харьк. 10) коза сікавка. Рыба Cobitus taenia. Шух. І. 29. Ум. кізка, кізонька, кізочка, козуня. А я тую кізоньку пасла та пасла, та моя кізонька добра до масла. Чуб. V. 1105. Гоп, гоп, козуню! гоп, гоп, сіренька! Чуб. Ув. козя́ка. Ходім, жінко, у нас десь козяка була. Маркев. 63.
Кругав, -ва, м. Ястребъ. Циганочко-волошечко, я кругава вбив. Федьк. II. 71.
Мана́ття́, -тя, с. соб. Лохмотье, тряпки.
Примружувати, -жую, -єш, сов. в. примружити, -жу, -жиш, гл. Прищуривать, прищурить.  
Ройовик, -ка, м. Раст. маточникъ, Melissa officinalis L. Анн. 213.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МІТЛИЧИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.