Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

місцевість

Місце́вість, -вости, ж. Мѣстность. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 433.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МІСЦЕВІСТЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МІСЦЕВІСТЬ"
Ба́лухи, -хів, мн. 1) Выпученные глаза. 2) Заячьи глаза. Вх. Пч. II. 6.
Війок, війка, м. Ум. отъ вій, воя.
Иршини, -шин, мн. = хрестини. Желех.
Німців, -цева, -е Принадлежащій нѣмцу.
Носатий, -а, -е. 1) Носатый, длинноносый. Яка ти носата! Грин. III. 645. 2) Больной сапомъ. Міняй, свату, сліпу кобилу на носату. Ном. № 12800. Ум. носатенький.
Обсягати, -гаю, -єш, гл. Охватывать. Желех.
Поперегинати, -на́ю, -єш, гл. Перегнуть (во множествѣ).
Умолотити, -чу, -тиш, гл. Смолотить опредѣденное количество, намолотить. Вівса, чи жита продати можна б.... — умолотити. Г. Барв. 289.
Шкандибки, -бок, ж. мн. Родъ дѣтской игры. КС. 1887. VI. 476.
Шторх! меж. Штовх. Шторх мене у плечі. МВ. (КС. 1902. X. 148).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МІСЦЕВІСТЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.